Про це повідомляє Financial Times.
Китай є найбільшим у світі імпортером нафти й газу та отримує з Ірану 13% імпорту сирої нафти. Загалом третина китайської нафти та 25% імпорту газу проходять через Ормузьку протоку, рух якою майже зупинився після ударів США та Ізраїлю по Ірану, що занурили регіон у кризу.
На тлі того, як конфлікт розширюється по Близькому Сходу, Пекін стикається з безпрецедентним випробуванням своєї багаторічної стратегії економічної безпеки та прагнення зменшити вразливість до енергетичних шоків.
За словами експертів і представників галузі, уряд китайського лідера Сі Цзіньпіна, ймовірно, насамперед спробує поглибити зв’язки з Росією попри побоювання щодо надмірної залежності від північного сусіда. Росія вже є найбільшим постачальником сирої нафти для Китаю — на неї припадає 20% імпорту.
“Поглиблення енергетичних зв’язків із Росією буде одним із головних висновків цієї кризи — і щодо нафти, і щодо газу”, — сказав Ніл Беверідж, який очолює дослідження енергетики Китаю в Bernstein у Гонконзі.
“Якщо Іран перетвориться на більш проєвропейську державу або якщо вони вважатимуть, що він надовго залишиться нестабільним, це підштовхне союз між Росією та Китаєм до ще тіснішого зближення”, — додав він.
МЗС Китаю у вівторок засудило удари США та Ізраїлю, закликавши “всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та гарантувати безпеку Ормузької протоки”.
Там також додали: “Китай вживатиме необхідних заходів, щоб захистити власну енергетичну безпеку”.
Протягом багатьох років Китай купував великі обсяги іранської сирої нафти. Ці відносини допомагали Тегерану триматися на плаву й забезпечували незалежні китайські НПЗ, відомі як “чайники”, нафтою зі знижкою, яку часто перевантажували та перепозначали як “малайзійську змішану нафту”, щоб обходити санкції США.
