Про це йдеться у спільному розслідуванні The Bureau of Investigative Journalism, Der Spiegel та The New York Times.
Журналісти з’ясували, що державні програми у Китаї масово переміщують десятки тисяч уйгурів до фабрик у різних регіонах країни. У таких умовах походження товарів важко простежити, а отже — складно підпадає під західні санкції та перевірки ланцюгів постачання.
«Ці програми відповідають задокументованим ознакам примусової праці», — йдеться у матеріалі The New York Times з посиланням на думки експертів ООН, науковців та правозахисників.
Розміщення робітників із Сіньцзяну в інших частинах Китаю, за даними розслідувачів, дозволяє китайським виробникам уникати обмежень, зокрема в США, де діє заборона на імпорт товарів, виготовлених з використанням примусової праці в Сіньцзяні.
Розслідування також виявило, що деякі світові бренди, такі як LG Electronics, Volkswagen, Mercedes-Benz та BMW, можливо, використовували працю уйгурів у своїх ланцюгах постачання.
Китай заперечує використання примусової праці, стверджуючи, що всі програми є добровільними та спрямовані на покращення добробуту населення. Однак численні свідчення та дослідження вказують на протилежне.
Експерти закликають уряди та компанії посилити перевірки своїх ланцюгів постачання, щоб уникнути співучасті в порушеннях прав людини та забезпечити, щоб товари, виготовлені за допомогою примусової праці, не потрапляли на їхні ринки.
