Про це пише The Wall Street Journal.

Спостерігаючи за тим, як яструби вибирають здобич, вони навчили оборонні дрони виділяти та знищувати найвразливіші ворожі літаки. З іншого боку, атакуючі дрони навчили ухилятися від захисників, навчених яструбами, на основі поведінки голубів. У тесті «п’ять на п’ять» яструби знищили всіх голубів за 5,3 секунди.

Це дослідження принесло інженерам патент у квітні 2024 року — один із сотень, виданих за останні роки китайським оборонним компаніям та університетам, пов’язаним з військовими, за досягнення в ройовому інтелекті.

У холодній війні за штучний інтелект, що розгортається між США та Китаєм, військове використання цієї технології швидко стало однією з найгарячіших сфер конкуренції. Це також одна з найнебезпечніших, оскільки бажання отримати перевагу тисне на командирів, щоб ті передали все більше і більше бойових можливостей машинам.

Патентні заявки, тендери на державні закупівлі та дослідницькі роботи, розглянуті виданням The Wall Street Journal, свідчать про те, що китайські збройні сили приділяють велику увагу використанню штучного інтелекту для розгортання роїв дронів, роботів-собак та інших автономних систем. Ідея полягає в тому, що вони можуть придушити ворогів або звести непроникну оборону від загроз з мінімальним втручанням людини.

Ера штучного інтелекту започаткує новий стиль ведення війни, «керований алгоритмами, з безпілотними системами як основною бойовою силою та ройовими операціями як основним видом бою», — написала група китайських військових теоретиків у жовтні 2024 року. Вони порівняли наслідки штучного інтелекту з винайденням пороху.

У виданні нагадують, що дрони стали ключовою зброєю на полях битв України, де стратегії та технології їх використання швидко розвивалися під тиском реальних бойових дій.

Рої дронів можуть використовуватися як приманки, що змусять ворога витрачати боєприпаси; як шпигуни та як руйнівна зброя, здатна знищувати ворожих солдатів і танки в самогубних місіях.

Поєднання штучного інтелекту з роботами дозволяє Китаю використовувати свою перевагу в апаратному забезпеченні, оскільки китайські заводи вже здатні випускати мільйон або більше дешевих, потужних дронів щороку — те, чого США не змогли зробити. Через слабший ланцюг поставок технологій США виробляють дрони десятками тисяч одиниць і за цінами, що в рази вищі.

Сьогодні дрони, що використовуються на полі бою в Україні та Газі, швидші, маневреніші та надійніші, що дозволяє їхнім операторам проноситися зоною бойових дій, ніби у відеогрі. Вони також розвивають здатність самостійно відстежувати та знищувати цілі.

Оскільки дрони стали дешевшими та потужнішими, науково-фантастичні уявлення про армії роботів на базі штучного інтелекту, що зіткнуться на полі бою, стали ближчими до реальності. Нещодавній сплеск досліджень інтелекту дронів породжує потік нових або оновлених алгоритмів, багато з яких змодельовані за мотивами поведінки груп тварин, які теоретично дають великій кількості дронів правила того, як діяти та реагувати узгоджено для виконання місії.

Розширений штучний інтелект може зменшити цю вразливість, дозволяючи дронам автоматично відстежувати один одного, а також ідентифікувати цілі та виявляти перешкоди, яких слід уникати. Але знайти достатньо даних для навчання надійних моделей складно. Так само складно поєднати модель самонавчального штучного інтелекту з системами, розробленими людиною, які керують іншими частинами дрона.

Китай все одно просувається вперед. Симуляція протистояння яструба та голуба, яку проводять китайські дослідники відображає те, що американські експерти з безпілотників називають сильними та слабкими сторонами прагнення Китаю до ройового інтелекту.

Інша робота китайських дослідників використовує подібний підхід, налаштовуючи алгоритми на основі поведінки мурах, овець, койотів та китів, щоб досягти теоретичних покращень у здатності безпілотних систем до взаємодії.