Про це йдеться у щорічному дослідженні, оприлюдненому аналітичною компанією Hurun Group, яка традиційно відстежує глобальні тенденції накопичення капіталу та формує рейтинги найбагатших людей світу.

Дані звіту свідчать про стрімке зростання статків китайських підприємців упродовж минулого року, що значною мірою пов’язано з глобальним бумом індустрії штучного інтелекту.

Китай обігнав Сполучені Штати з 1110 мільярдерами з 4020 у світі. З моменту попереднього видання звіту Китай додав 287 мільярдерів, більш ніж відшкодувавши втрати за останні три роки, йдеться у звіті. Тоді як США посіли друге місце з 1000 мільярдерами, що на 130 більше. На третьому місці Індія, де проживає 308 мільярдерів, що на 24 більше ніж торік. Німеччина піднялася на четверте місце зі 171 мільярдером, обігнавши Велику Британію.

За словами голови Hurun Group, темпи створення нових великих статків у світі минулого року стали рекордними за всю історію складання цього рейтингу. Особливо помітним цей процес виявився саме у Китаї, де технологічний сектор продовжує швидко розширюватися попри геополітичну напруженість і торговельні обмеження. Значна частина нових мільярдерів з’явилася завдяки компаніям, що розробляють системи штучного інтелекту, які нині перебувають у центрі глобальної технологічної конкуренції.

Серед нових прикладів зростання статків називають підприємців, пов’язаних із китайськими стартапами Zhipu та MiniMax. Саме ці компанії, які активно розвивають великі мовні моделі та інші інструменти штучного інтелекту, стали джерелом появи щонайменше двох нових мільярдерів. Їхні технології застосовуються у різних сферах — від корпоративних цифрових платформ до генеративних сервісів і автоматизації бізнес-процесів. Так, Янь Цзюньцзе з MiniMax має 3,6 мільярдів доларів США та Лю Дебінг з Knowledge Atlas Technology JSC, більш відомого як Zhipu, – 1,2 мільярдів доларів США.

Особливу увагу привернули результати MiniMax після її нещодавнього виходу на фондовий ринок. Перші фінансові показники після IPO засвідчили стрімке зростання бізнесу: компанія повідомила про подвоєння доходів, що стало одним із найяскравіших прикладів швидкого розвитку китайських AI-компаній. За оцінками аналітиків, такі показники відображають масштабний попит на інструменти штучного інтелекту як у корпоративному секторі, так і серед державних структур.

Як зазначає Bloomberg, стрімке зростання китайських технологічних компаній сприяє формуванню нової хвилі так званого технологічного націоналізму. У цьому контексті уряд Китаю прагне зміцнити власні технологічні екосистеми, щоб зменшити залежність від західних компаній та забезпечити стратегічну автономію у сфері цифрових технологій, штучного інтелекту і напівпровідників.

Попри швидке зростання багатства, нова китайська технологічна еліта, за словами експертів, намагається залишатися значно менш помітною, ніж їхні західні колеги. Це пояснюється політикою влади, яка останніми роками обмежує демонстративне багатство та публічну розкіш. Кампанії проти надмірного показу статків стали частиною ширшої стратегії уряду щодо боротьби з соціальною нерівністю та підтримки іміджу «поміркованого процвітання».

Окрім внутрішніх політичних факторів, китайські мільярдери змушені враховувати й зовнішні ризики. Геополітичне суперництво між Китаєм і США призводить до запровадження санкцій, торговельних обмежень та контролю за технологічним експортом. У таких умовах багато підприємців намагаються діяти обережно, не привертаючи зайвої уваги до своїх статків і міжнародних зв’язків.

Один із радників у Пекін, коментуючи ситуацію для медіа, сформулював це прагматично: головне завдання для нової хвилі технологічних мільярдерів — «щоб нас не спіймали». Ця фраза відображає атмосферу обережності, яка сьогодні панує серед багатих підприємців у Китаї.

Експерти вважають, що поява Китаю як світового центру мільярдерів може стати важливим сигналом зміни глобального економічного балансу. Якщо у попередні десятиліття більшість нових технологічних статків формувалася у Кремнієвій долині, то тепер дедалі більше інноваційних компаній і нових капіталів з’являється у китайських технологічних кластерах. У найближчі роки саме конкуренція у сфері штучного інтелекту, ймовірно, визначатиме не лише темпи економічного зростання, а й те, де формуватиметься нова глобальна еліта надбагатих підприємців.