Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Монголія планує збільшити експорт вугілля до Китаю майже на 20% протягом цього року. За прогнозами монгольського уряду, загальні продажі можуть сягнути 100 мільйонів тонн, що зміцнить ресурсний сектор, який уже формує близько 12% ВВП країни. Уряд також декларує розвідані запаси нафти на рівні 33,4 млрд тонн, однак саме вугілля залишається найбільш ліквідною статтею експорту.
Для підтримки такого зростання обсягів експорту обидві країни активно просувають інфраструктурні проєкти:
- Китай і Монголія погодили будівництво нової залізничної гілки між Гашуун-Сухаїтом і Ганчі-Моду.
- Пекін паралельно будує підхід до переходу Ганчі-Моду зі свого боку.
Ці проєкти можуть потенційно підштовхнути річний експорт монгольського вугілля до 165 мільйонів тонн, що є критично важливим для Китаю як найбільшого виробника сталі у світі.
Домінування Пекіна у монгольській зовнішній торгівлі посилюється стрімкими темпами. На сьогодні понад 90% монгольського експорту надходить на китайський ринок, тоді як у 2022 році цей показник становив лише 64%. Для порівняння: друга за значенням Швейцарія отримує лише 5,6% монгольських поставок.
За інформацією української розвідки, Росія, яка ще донедавна була одним із ключових сусідів-партнерів, фактично втратила свою роль у монгольській торгівлі. Її частка в експорті Улан-Батора скоротилася до критично низького показника — 0,5%, що яскраво відображає зміну геоекономічного балансу в регіоні.
«Зростання торговельної залежності Монголії від Китаю свідчить про глибоку трансформацію економічних пріоритетів і переформатування силового поля в Центральній Азії, де російський вплив продовжує слабшати на тлі активної експансії Пекіна», — констатували в СЗРУ.
