Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією видання, такі закупівлі є опортуністичними та демонструють довгострокову стратегію китайських посадовців у сфері сировинних товарів.

«Нафта дешева. У реальному вираженні, з урахуванням інфляції, WTI продається приблизно за тією ж ціною, що й 20 років тому», — зазначають аналітики.

Ключовими факторами накопичення запасів стали:

  • введення в експлуатацію нових сховищ нафти та наявність порожніх резервуарів, які наразі становлять близько половини всіх сховищ;

  • нові правила, що набрали чинності 1 січня, згідно із якими стратегічне зберігання стало юридичною вимогою для державних і приватних компаній;

  • прагнення Китаю посилити енергетичну безпеку на фоні санкцій США та ризику перешкод у закупівлях нафти з Ірану, Росії та Венесуели.

Наразі Китай має запаси, еквівалентні 110 дням споживання, і, за даними ринку, до 2026 року цей показник може зрости до 140–180 днів.

Крім стратегічних і комерційних мотивів, аналітики виділяють політичний аспект: накопичення нафти може бути частиною підготовки до військового конфлікту, зокрема у контексті Тайваню. Окрім того, сира нафта розглядається Китаєм як спосіб диверсифікувати валютні резерви та зменшити залежність від казначейських облігацій США.

Китай активно нарощує запаси нафти в останні роки, водночас країна активно інвестує в золото та інші недоларові активи. Така стратегія дозволяє Пекіну забезпечити енергетичну безпеку, диверсифікувати фінансові резерви та мати інструменти впливу на глобальні ринки у разі геополітичної нестабільності. Bloomberg зазначає, що накопичення запасів, ймовірно, продовжиться у 2026 році з комерційних і стратегічних причин, поглинаючи частину очікуваного глобального надлишку нафти.