Про це заявив директор військової розвідки Нідерландів (MIVD) Петер Ресінк в інтерв’ю POLITICO

За його словами, нове військове нарощування Москви викликає занепокоєння — а обрання Дональда Трампа стало тривожним дзвінком для європейських спецслужб.

«Китай має дуже складну, організовану кіберсистему. І ми не здатні повністю усвідомити, на що вони здатні», — сказав віце-адмірал. — «Я б сказав, що вона є більш загрозливою, ніж російська».

У своєму щорічному звіті, опублікованому наприкінці минулого місяця, MIVD підкреслила поглиблення геополітичних, економічних та військових зв’язків між Росією та Китаєм — і зростаючі ризики, які вони становлять для Європи.

Голландські офіцери зазначили, що Росія активізує свої гібридні атаки проти Нідерландів та європейських союзників з метою впливу та підриву їхніх суспільств, у той час, як американські розвідки минулого року повідомили, що китайське кіберугруповання Salt Typhoon проникло до основних американських телекомунікаційних компаній щонайменше на рік.

«Ми побачили щось подібне і в Європі, хоча не в такому масштабі, як у США», — сказав Ресінк, додавши, що Китай націлився приблизно на 10 європейських країн. — «Але те, що ми можемо спостерігати — це лише обмежена частина складної кіберсистеми Китаю».

Звіт MIVD показав, що Росія намагалася зірвати вибори до Європарламенту в червні минулого року, здійснюючи кібератаки на сайти, пов’язані з політичними партіями Нідерландів та системами громадського транспорту — зусилля, спрямовані на ускладнення процесу голосування для громадян.

За словами Ресінка, таке втручання — з боку дедалі агресивнішої Росії, яка вже багато років веде війну проти сусідньої України і проводить гібридну війну в Європі — не є унікальним випадком для Нідерландів.

«Маємо інформацію про російське втручання у вибори в різних країнах, і не лише через дезінформацію. Це відбувається у кількох країнах, переважно тих, які раніше перебували під впливом Росії», — сказав він.

Підготовка до нападу Росії

Ресінк попередив, що найбільш загрозливою поведінкою Росії є її поточне військове нарощування перед потенційним конфліктом у майбутньому.

У 2024 році витрати Росії на оборону сягнули приблизно 149 мільярдів доларів, згідно зі Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру — це на 38% більше, ніж у 2023 році, і вдвічі більше, ніж у 2015-му.

«Росія виробляє значно більше артилерії — також за допомогою інших країн — ніж потрібно для війни з Україною», — сказав Ресінк. Він зазначив, що Росія не лише поповнює вичерпані запаси, але й перекидає нові артилерійські підрозділи до кордонів НАТО, включаючи країни Балтії та Фінляндію.

«Це для нас сигнал, що вони нарощують свої можливості», — додав він, наголосивши, що наразі MIVD не очікує, що Путін почне нову війну.

Ресінк припустив, що щойно — або якщо — буде досягнуто врегулювання з Україною, Росія може бути готовою до нового конфлікту протягом року, за умови збереження нинішніх темпів виробництва та політичної волі до бойових дій у Кремлі.

«Нідерланди, як і інші країни НАТО, перебувають у фазі підвищеної готовності, щоб переконатися, що ми будемо готові, якщо це станеться», — зазначив він.

«Більшість міністерств зазнали скорочення бюджету — крім оборонного — і на політичному рівні майже немає дискусій щодо необхідності підготовки», — сказав він. — «Ми трохи зволікали останні 20–30 років, мушу визнати, але тепер усвідомлення повернулося».

Тривожний сигнал від Трампа

Окрім загроз з боку Китаю та Росії, керівники європейської розвідки бачать ще одного «слона в кімнаті»: президента США Дональда Трампа.

Після свого переобрання в листопаді Трамп почав консолідувати політичний контроль над американськими розвідувальними агентствами, скорочуючи фінансування, усуваючи незгодних і призначаючи на ключові посади лоялістів — кроки, які критики вважають такими, що підірвуть незалежність і ефективність розвідки.

«Це не дуже приємний сигнал від США, коли бачиш, що керівники їхніх розвідувальних служб … змушені шукати іншу роботу», — сказав Ресінк.

Проте він вважає, що повернення Трампа до влади стало своєрідним «дзеркалом» для європейських спецслужб.

«Це було корисне самопізнання для Європи та розуміння тієї ролі, яку ми маємо самі відігравати», — зазначив він. Усвідомлення того, «що потрібно діяти з європейської перспективи», вже закріпилося.

«І можу навести приклад: кілька тижнів тому ми мали зустріч у Брюсселі з представниками розвідки — як цивільної, так і військової. І, як мені здається, вперше всі директори були присутні», — сказав він.

Ресінк наголосив, що співпраця між європейськими та американськими розвідслужбами залишається тісною та взаємовигідною — хоча висловив одне застереження.

«На робочому рівні існує багато співпраці, що триває роками й є дуже цінною як для нас, так і для США. Це не зміниться за одну ніч», — сказав він.

Втім, Ресінк визнав, що Європа «не може заплющувати очі» і, можливо, повинна переглянути підходи до обміну розвідданими з Вашингтоном з огляду на Трампа, який просував деякі наративи Кремля щодо війни Москви проти України.

«Ми оцінюємо рівень нашої співпраці, обсяг та інтенсивність обміну … і це може означати, що врешті-решт ми змушені будемо змінити формат співпраці зі США», — застеріг він.