Про це він повідомив у Telegram.
Протягом поточного року Офіс Омбудсмена здійснив понад 800 моніторингових візитів до різних установ по всій Україні. Результати виявилися невтішними: майже кожна інспекція зафіксувала ті чи інші порушення.
Дмитро Лубінець підкреслив, що поки держава веде боротьбу за повернення дітей, депортованих Росією, внутрішні проблеми ігноруються компетентними органами, керівниками громад та установ. Омбудсмен назвав те, що відбувається, «свавіллям і безкарністю», наголосивши на системності цих проблем у всіх регіонах.
Як найбільш кричущий приклад Лубінець навів один із ліцеїв на Закарпатті. Перевірка виявила, що діти там роками фіктивно обліковуються як учні, хоча фактично школу не відвідують. Навчальний процес у закладі організований почергово через гострий брак приміщень, причому деякі класи мають замуровані вікна.
Питання безпеки також викликає серйозне занепокоєння: замість сертифікованих сховищ ліцей використовує підвали приватних будинків, які не пристосовані для захисту і не належать закладу. Крім того, діти змушені користуватися вбиральнями на вулиці без жодної приватності, навіть у морозну погоду.
На думку Дмитра Лубінця, корінь проблеми полягає не у відсутності фінансування чи ресурсів, а у відсутності сформованої державної політики, за яку має відповідати уряд. Він звинуватив посадовців у відчутті повної безкарності та зазначив, що часто органи влади починають реагувати на порушення лише після того, як справа набуває широкого публічного розголосу.
За результатами перевірки на Закарпатті Омбудсмен уже направив відповідне подання та звернувся до Офісу Генерального прокурора для правової оцінки дій місцевих посадовців. Лубінець запевнив, що продовжуватиме висвітлювати подібні випадки, аби змусити систему працювати на користь дітей, а не лише для формальної звітності.
