«Сьогодні Литва офіційно повідомила генерального секретаря ООН про свій вихід із Конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення було ухвалено нелегко. Литва не має ілюзій: путінська Росія — найбільша довгострокова екзистенційна загроза Європі. Вона веде війну задля досягнення політичних цілей, підриває стабільність та готується до довгострокового протистояння», — написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соцмережі X.
За його словами, перед обличчям таких загроз Литва вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своєї держави, населення і «кожного сантиметра території НАТО».
«Прихильність Литви до відповідальної оборони та дотримання міжнародного гуманітарного права, включаючи захист цивільних осіб, залишається непохитною», — підкреслив він.
Зазначається, що вихід із конвенції набирає чинності через шість місяців після подання відповідних документів генеральному секретарю ООН.
У п’ятницю, 27 червня, необхідні документи для виходу направили також Латвія та Естонія.
Литовський парламент ще у травні ухвалив рішення про денонсацію Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, пізніше це рішення підписав президент.
Міністерство національної оборони країни оголосило про регіональне рішення денонсувати Конвенцію про протипіхотні міни на початку березня. Спочатку про такий крок повідомили країни Балтії та Польща, незабаром до них приєдналася Фінляндія.
Естонія також направила до ООН необхідні документи для виходу з Оттавської конвенції.
«Сьогодні Естонія представила в ООН документи про вихід з Оттавської конвенції. Уроки триваючої війни Росії проти України показують, що для того, щоб краще захистити нашу країну, ми не повинні запроваджувати односторонні обмеження на озброєння, яких не дотримується супротивник. Вийшовши з Оттавської конвенції, Сили оборони Естонії матимуть більшу гнучкість у виборі систем озброєнь, інструментів та рішень, необхідних для зміцнення обороноздатності країни», – прокоментував подію глава МЗС Естонії Маргус Цахкна.
За його словами, Естонія залишається відданою забезпеченню повної відповідності міжнародному гуманітарному праву та захисту цивільного населення після виходу з конвенції. Країна також продовжить підтримувати проєкти з гуманітарного розмінування та допомоги жертвам збройних конфліктів.
