Про це повідомило агентство Bloomberg.
За словами інсайдерів, Еммануель Макрон переконаний, що запропонований Трампом статут організації виходить далеко за межі гуманітарних питань Гази та зазіхає на фундаментальні засади світоустрою. Париж розглядає інституційну структуру ООН як неподільну і таку, що не підлягає обговоренню чи заміні приватними ініціативами окремих держав.
Основним каменем спотикання стало те, що «Рада миру» фактично наділяє президента США одноосібним правом вето та повним контролем над фінансами й рішеннями органу, що суперечить принципам рівноправності держав.
Нагадаємо, Дональд Трамп анонсував створення «Ради миру» 15 січня, представивши її як альтернативний механізм управління анклавом після завершення бойових дій.
Однак проєкт викликав значний скепсис через свою комерційну складову: згідно зі статутом, країни можуть отримати постійне місце в Раді без необхідності переобрання кожні три роки, якщо протягом першого року внесуть понад 1 мільярд доларів готівкою. Такі умови вже назвали спробою «продажу міжнародного впливу», що є неприйнятним для більшості європейських демократій.
Незважаючи на відмову Франції, список учасників нової структури продовжує поповнюватися лідерами з неоднозначною репутацією. Окрім президентів Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та Аргентини Хав’єра Мілея, до Ради запросили прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який уже підтвердив свою зацікавленість.
Найбільший міжнародний резонанс викликало запрошення російського диктатора Володимира Путіна та самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що фактично легітимізує їхню участь у глобальних безпекових процесах попри агресію проти України.
Наразі перспективи «Ради миру» залишаються туманними, оскільки ХАМАС досі зберігає контроль над значною частиною Сектора Гази та відкидає вимоги щодо роззброєння.
Відмова Макрона може стати сигналом для інших лідерів Євросоюзу, які вбачають в ініціативі Трампа спробу підірвати багатосторонню дипломатію та замінити її системою прямого фінансового впливу Вашингтона.
