Перешкодою для реалізації амбітного проєкту стала французька компанія Dassault Aviation, яка прагне зберегти контроль над розробкою літака, пише Financial Times.
FCAS, вартість якого оцінюють у 100 мільярдів євро, був анонсований Макроном у 2017 році разом із тодішньою канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Передбачалося, що Dassault відповідатиме за створення самого винищувача, а оборонний підрозділ Airbus у Німеччині — за інші компоненти системи.
Однак співпраця ускладнилася через суперечки щодо технічних параметрів, управління програмою та розподілу ролей. У Берліні звинувачують Dassault у спробі змінити початкові домовленості, тоді як французька сторона наполягає на провідній ролі у проєкті.
FT зазначає, що напруження навколо FCAS знову актуалізувало питання, хто насправді ухвалює рішення — уряд чи оборонний гігант. Один із представників галузі висловився різко: «Міністри приходять і йдуть, президенти приходять і йдуть — а Dassault залишається».
Колишній топменеджер Airbus Марван Лахуд зауважив, що ситуація складніша, ніж здається: «Усе зводиться до того, чого Франція очікує від оборонної компанії — підпорядкування чи створення найкращих систем озброєння?».
Водночас Dassault значною мірою залежить від держави, адже французька армія є головним замовником винищувачів Rafale. Самі ж президенти Франції традиційно відіграють ключову роль у просуванні цих літаків на експорт. Зокрема, під час лютневого візиту до Індії Макрон планує обговорити можливий контракт на близько 100 Rafale.
У FT попереджають: якщо Париж і Берлін не знайдуть компромісу, це може стати ударом по спадщині Макрона, який послідовно виступає за посилення європейської оборонної співпраці та зменшення залежності від американської зброї.
Нещодавно Макрон пояснив, чому хоче відновлення діалогу з Росією. На його думку, існує необхідність структурувати відновлення європейського діалогу з Росією, щоб не залежати від третіх сторін, як от США.
