За даними Reuters, уряд Мексики проводить внутрішні консультації щодо майбутнього нафтових поставок на Кубу.
Хоча президент Клаудія Шейнбаум публічно заявляла про намір продовжувати постачання відповідно до довгострокових контрактів, які класифікуються як гуманітарна допомога, високопосадові джерела повідомляють, що політика перебуває на стадії перегляду .
Куба тривалий час покладалася на венесуельську нафту, яка була основою її енергетичної та економічної стабільності. Проте після усунення Ніколаса Мадуро та блокування танкерів із Венесуели поставки різко скоротилися. У результаті саме Мексика стала головним постачальником нафти для острова .
Тиск з боку США
Адміністрація президента Дональда Трампа посилила тиск на Гавану, прагнучи домогтися падіння комуністичного режиму. Вашингтон розглядає нафтові поставки як ключовий фактор виживання кубинської економіки. Тому Мексика, яка опинилася в центрі уваги, намагається уникнути можливих санкцій чи тарифів з боку США.
Трамп неодноразово погрожував Мексиці високими митами, а також військовими ударами проти наркокартелів. Це створює додатковий політичний тиск на уряд Шейнбаум, особливо напередодні перегляду Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA), яка є критично важливою для економіки країни.
Дилема для Мексики
З одного боку, Мексика прагне зберегти імідж країни, яка підтримує гуманітарні принципи та допомагає Кубі у складний час. З іншого — ризик конфлікту зі США може мати серйозні економічні та політичні наслідки.
Аналітики зазначають, що будь-яке рішення щодо припинення або скорочення поставок нафти матиме значний вплив на Кубу, яка вже перебуває у стані глибокої економічної кризи. Для Мексики ж це питання балансу між зовнішньополітичними зобов’язаннями та прагматичними економічними інтересами.
