Про це він сказав в інтерв’ю Bild.
«Безумовно. Це проблема. І це впливає не лише на довіру до наших санкцій, але й на довіру до всіх наших заходів щодо Росії та нашої підтримки України. Ми часто оголошували, що будемо підтримувати Україну і постачати бойові літаки, ракети далекого радіусу дії і боєприпаси. Але ми не в змозі виконати ці обіцянки. У цьому відношенні країни Балтії та Північної Європи, мабуть, є гарним прикладом того, як можна — за наявності сильної політичної волі — підтримати Україну. Українці потребують обладнання і боєприпасів зараз, а не завтра», — наголосив Науседа.
Він також заявив, що бачить деякі ознаки слабкості Росії в економічному плані після запровадження санкцій, але додав, що це «далеко не те», що партнери України очікували у 2022 році.
Науседа пояснив це тим, що, по-перше, заходи були недостатньо рішучими, а по-друге, треті країни досі допомагають Росії обходити їх.
Він також пояснив, які конкретно санкції він хоче побачити у 18-му пакеті ЄС.
«Литва щоразу вимагає максимуму. Це означає, що ми повинні в першу чергу включити всі енергетичні компанії, які постачають гроші до російського державного бюджету. Північний потік, Росатом, Газпром, Лукойл. Решта російських банків також мають бути виключені з системи Swift — так само, як і треба санкціонувати решту кораблів тіньового флоту. Інакше вони вважатимуть нас слабкими і думатимуть, що Європа не готова приймати сміливі рішення», — зазначив він.
20 травня Європейський Союз схвалив 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований проти майже 200 кораблів тіньового флоту.
Того ж дня держсекретар США Марко Рубіо під час слухань комітету Сенату з міжнародних відносин заявив, що якщо погрожувати Росії додатковими санкціями, то вона може відмовитись від переговорів щодо припинення вогню.
Водночас сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що Сенат США готовий винести на голосування законопроєкт про санкції проти РФ, якщо найближчим часом не буде досягнуто прогресу в переговорах щодо припинення війни Росії проти України.
