Про це сказав Єленський в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“У нас є люди, які не можуть брати до рук зброю, але готові служити і виконувати свій обов’язок перед державою. Насамперед це, наприклад, Свідки Єгови. Вони зазнавали переслідувань за відмову від військової служби за різних режимів: у радянський період, за Гітлера, у Росії вони взагалі заборонені, а на окупованих територіях отримують терміни, які були б немислимі навіть у радянські часи. Для таких людей, безумовно, має бути передбачена альтернативна служба”, – повідомив він.
Він нагадав, що Україна ухвалила закон “Про альтернативну службу” іще в 1991 році, але він розрахований на мирний час і на строкову службу, якої у наразі немає, і, за його словами, це серйозна проблема для людей, які не можуть використовувати зброю, але хотіли би виконати свій обов’язок захищати Батьківщину в інший спосіб.
“Зараз Міністерство економіки підготувало перший драфт проєкту цього закону про альтернативну службу, який розрахований на воєнний час. Концептуально існує чимало складних питань. Ми вивчали міжнародний досвід. Європейський суд з прав людини передбачає, що держава може перевіряти глибину і щирість релігійних переконань особи, яка претендує на альтернативну службу, а також застосовувати певні інструменти для запобігання зловживанням”, – розповів голова Служби.
На запитання, на кого буде покладена функція перевірки глибини і щирості релігійних переконань людини, він зазначив, що у законі після його ухвалення передбачатиметься, що така перевірка буде здійснюватися у порядку, передбаченому Кабінетом міністрів, і швидше за все, це буде покладено на ДЕСС.
За його словами, до відповідної комісії входитимуть психологи, управлінці, релігієзнавці, представники Церков.
“Крім того, йдеться все ж про службу, хоч і не військову, яка передбачає визначений строк, і цей строк може бути довшим, ніж у звичайній військовій службі. Наприклад, після завершення воєнного стану особи, які проходили альтернативну службу, можуть певний час залишатися на службі і залучатися до відновлення країни на певний строго визначений час. Серед іншого, виникає також низка соціальних, фінансових, логістичних проблем, які не існували для альтернативної служби в мирний час”, – додав він.
На запитання, чи буде передбачено в майбутньому законі так звана зворотна дія, тобто можливість перевестися зі звичайної служби на альтернативну, голова ДЕСС заявив, що не виключено, що така можливість існуватиме.
“Але, думається, комісії у кожному окремому випадку оцінюватимуть таку можливість. У кожному разі, треба збалансувати право на альтернативну службу з унеможливленням зловживання цим правом”, – наголосив він.
Щодо перспектив ухвалення закону про альтернативну службу, Єленський констатував, що не думає, що цей закон буде легко ухвалюватися.
“Навіть коли він буде підготовлений, пройде міжвідомче погодження та громадське обговорення, на кожному з цих етапів на нього очікуватимуть гарячі дискусії. Можна сказати, що закон стосуватиметься відносно невеликої кількості людей, але про стан із правами людини як раз і судять по ставленню до меншості”, – додав він.
Як повідомлялося, у грудні 2025 року заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська заявила, що влада наразі працює над законом про альтернативну службу.
Згідно зі статтею №35 Конституції України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов провів робочу нараду за участю представників Сил оборони та народних депутатів, присвячену залученню іноземців і осіб без громадянства до військової служби за контрактом.
