Про це повідомив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час засідання Вищого антикорупційного суду.

Згідно з протоколами візуального спостереження, Гринчук із 23 на 24 липня нібито ночувала у Галущенка. 28 липня вона знову користувалася його квартирою, а з 11 на 13 серпня, за спостереженнями, провела там ніч.

На той час Світлана Гринчук обіймала посаду міністра екології, а Герман Галущенко — міністра енергетики.

Після публікації цих даних уряд ухвалив рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.

Раніше народний депутат Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді два проєкти постанов — №14200 та №14201 — про звільнення Германа Галущенка з посади очільника Міністерства юстиції та Світлани Гринчук з посади міністерки енергетики.

Герман Галущенко, якого тимчасово відсторонено від посади, зробив першу публічну заяву після викриття НАБУ корупційних схем в енергетиці. У коментарі після розмови з прем’єркою Юлією Свириденко він заявив, що не тримається за посаду, підтримує “цивілізований сценарій тимчасового відсторонення” та має намір “захищати себе в юридичній площині”.

Нагадаємо, 10 листопада детективи НАБУ провели обшуки в бізнесмена Тимура Міндіча, а також у колишнього міністра енергетики, а нині міністра юстиції України Германа Галущенка і в компанії Енергоатом. Детективи задокументували «діяльність високорівневої злочинної організації», яку очолював «відомий у медіа бізнесмен». Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на НАЕК Енергоатом та вимагали від контрагентів компанії відкати у сумі 10−15% від вартості контрактів.

НАБУ опублікувало серію аудіозаписів, на яких обговорюють відмивання грошей, згадується міністр Герман Галущенко і, ймовірно, Тимур Міндіч.

11 листопада НАБУ заявило про затримання п’ятьох людей у справі Мідас та оголошення підозри для семи осіб. Імена підозрюваних офіційно не розголошують, однак, за даними слідства, до справи причетні:

  • бізнесмен і співзасновник “Кварталу-95” Тимур Міндіч;
  • ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк;
  • виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов;
  • четверо учасників так званого “бек-офісу з легалізації коштів” – Олександр Цукерман, Ігор Фурсенко, Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Для конспірації фігуранти користувалися кодовими іменами: Міндіч – “Карлсон”, Миронюк – “Рокет”, Басов – “Тенор”, Цукерман – “Шугармен”, Фурсенко – “Рьошик”.

У матеріалах слідства йдеться, що Міндіч і Цукерман створили злочинну організацію для вимагання “відкатів” та легалізації незаконних коштів. До її діяльності, за словами прокурора, було залучено кількох осіб, зокрема через “довірливі зв’язки” та попередній досвід роботи в банківській сфері.

Крім того, слідство заявляє, що за сприяння міністра енергетики Германа Галущенка, який у справі фігурує під кодовим іменем – “Сігізмунд”, до цієї схеми були залучені радник міністра Ігор Миронюк і виконавчий директор “Енергоатому” з фізичного захисту та безпеки Дмитро Басов.