Комету 3I/ATLAS було відкрито в липні 2025 року за допомогою телескопа ATLAS у Чилі. Її траєкторія — гіперболічна, тобто вона не прив’язана до гравітації Сонця і після проходу через внутрішню частину Сонячної системи повернеться в міжзоряний простір. Швидкість об’єкта — понад 310 000 км/год, що значно перевищує швидкість звичайних комет, пише АВС.

За оцінками NASA, ядро комети має розмір від 440 метрів до 5,6 кілометрів, а її склад виявився надзвичайно цікавим: у газовій оболонці виявлено високий вміст нікелю та заліза, що є нетиповим для комет, які зазвичай надто холодні для сублімації таких металів.

Спостереження з Марса

У період з 1 по 7 жовтня апарати Mars Express та ExoMars Trace Gas Orbiter від ESA проводили спостереження за кометою, використовуючи камери та спектрометри. NASA також залучила Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) з потужною камерою HiRISE, яка здатна фіксувати об’єкти з роздільною здатністю до 30 км на піксель.

Ці апарати мають унікальну можливість спостерігати комету з позиції, недоступної для наземних телескопів, які втратили видимість через наближення об’єкта до Сонця.

Наукове значення

Комета 3I/ATLAS — це вікно у хімію інших зоряних систем. Її склад, зокрема незвично високий рівень металів, може свідчити про інший тип формування планетарних тіл, ніж у нашій системі. Вчені сподіваються, що дані з Марса дозволять краще зрозуміти структуру ядра, динаміку газової оболонки та можливу присутність органічних сполук.

Подальші спостереження

  • 29 жовтня — комета досягне перигелію, тобто найменшої відстані до Сонця (203 млн км).
  • Листопад — апарат ESA JUICE, який прямує до Юпітера, спостерігатиме комету з іншого ракурсу.
  • Грудень — 3I/ATLAS наблизиться до Землі на мінімальну відстань 269 млн км, але залишиться безпечним.
  • Березень 2026 року — очікується проліт повз Юпітер на відстані 53 млн км, що може дозволити апарату Juno провести додаткові дослідження.

Проліт комети 3I/ATLAS повз Марс — це унікальна подія для астрономії, яка дозволяє вивчити матеріал із-за меж Сонячної системи. Завдяки злагодженій роботі міжпланетних місій, вчені отримують безпрецедентні дані про структуру, хімію та поведінку міжзоряних об’єктів. У майбутньому, завдяки телескопу Vera Rubin та місіям нового покоління, таких відкриттів може стати значно більше