Про це пише Європецська правда.

Речник МЗС України Георгій Тихий наголосив, що такий крок став для української сторони прикрим сюрпризом, адже Бутягін обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину — розграбуванні української культурної спадщини.

«Україна з прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України — зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, — все ж таки не був екстрадований до України», — зазначив Георгій Тихий.

Раніше Польща передала Російській Федерації Бутягіна в межах масштабного обміну ув’язненими. Україна очікувала на його екстрадицію через звинувачення у незаконних розкопках на території тимчасово окупованого Криму, що завдали державі збитків на суму понад 200 мільйонів гривень.

Загрози від звільнення підозрюваного

В українському зовнішньополітичному відомстві переконані, що російська сторона обов’язково використає цей випадок у власних пропагандистських цілях. За словами Тихого, цей «політико-правовий епізод» Москва застосує для виправдання окупації півострова та подальшої експлуатації тимчасово окупованих територій своїми громадянами.

Водночас Київ не збирається залишати справу без уваги.

«Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну. Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», — підкреслив речник МЗС.

Контекст злочинів у Криму

Нагадаємо, що Александр Бутягін до 2026 року обіймав посаду завідувача сектору археології «Державного ермітажу» у Санкт-Петербурзі. З 2014 року він очолював незаконні експедиції на території українського археологічного комплексу «Стародавнє місто Мірмекій» поблизу Керчі.

Експертизи підтвердили, що за десять років діяльності його група фактично знищила культурний шар на площі сотень квадратних метрів, завдавши Україні збитків на суму понад 200 млн гривень. Ці дії правоохоронці кваліфікували за ч. 4 ст. 298 КК України — незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини. Попри те, що у березні 2026 року польський суд дав дозвіл на екстрадицію, після подання підозрюваним апеляції розвиток подій набув іншого сценарію.