Акторка Клаудія Кардінале померла 23 вересня у віці 87 років у французькому місті Немур, у колі своїх дітей. Про це AFP повідомив її агент Лоран Саврі.

Клаудія Кардинале народилася 15 квітня 1938 року в Тунісі у родині сицилійського походження. Її шлях до кіно почався несподівано — після перемоги в конкурсі краси, який відкрив їй двері до італійської кіноіндустрії. Уже в 1960-х роках вона стала однією з найвідоміших акторок Європи, знімаючись у фільмах, які сьогодні вважаються класикою.

Серед її найвідоміших ролей — «Леопард» Лукіно Вісконті, «8½» Федеріко Фелліні, «Одного разу на Заході» Серджо Леоне, «Фіцкарральдо» Вернера Герцога. Її образ поєднував витончену красу з внутрішньою силою, а акторська гра — глибину з природністю. Кардинале не була просто прикрасою кадру — вона втілювала складних, багатовимірних жінок, які боролися, любили, втрачали і змінювали світ навколо себе.

Голос свободи і жіночої гідності

Попри те, що її кар’єра розпочалася в епоху, коли жінки в кіно часто зводилися до декоративних ролей, Кардинале завжди відстоювала право на самовираження. Вона відмовлялася від ролей, які вважала принизливими, і не дозволяла використовувати своє тіло як товар. Її позиція щодо жіночої гідності була чіткою: «Бути красивою — це не професія. Бути вільною — ось що важливо», — казала вона в одному з інтерв’ю.

У 1970-х роках Кардинале активно підтримувала феміністичні рухи, виступала за права жінок у кіноіндустрії, а також брала участь у соціальних кампаніях, спрямованих на захист прав людини. Її голос звучав не лише з екрана, а й у публічному просторі — як голос совісті, гідності та культури.

Пізні роки і спадок

У 1990-х і 2000-х роках Кардинале продовжувала зніматися, хоча вже рідше. Вона зосередилася на театральних постановках, роботі з молодими режисерами та участі в кінофестивалях. Її останні ролі — в італійських і французьких фільмах — демонстрували, що її талант не згас із роками, а лише набув нових відтінків.

У 2011 році ЮНЕСКО призначила її послом доброї волі, визнавши її внесок у культуру та права жінок. Вона також отримала численні нагороди — від Золотого лева за життєві досягнення до почесної «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю.

Її смерть стала завершенням великої епохи. Але спадок Кардинале — це не лише фільми, а й приклад того, як можна бути сильною, незалежною і водночас глибоко людяною. Її образи залишаються в пам’яті глядачів, а її життєва позиція — у серцях тих, хто шукає правду і красу в мистецтві.

Реакція світу

Після повідомлення про смерть акторки, соціальні мережі, кінематографічні спільноти та культурні інституції заповнилися словами скорботи. Італійський президент назвав її «національним скарбом», а режисери, з якими вона працювала, згадують її як «актрису, яка ніколи не грала — вона жила в кадрі».

Президент Франції Емманюель Макрон також відреагував на смерть італійської акторки Клаудії Кардінале, висловивши скорботу з цього приводу. “Клаудія Кардінале уособлювала свободу, погляд, талант, які так багато додали до творів найвидатніших митців, від Риму до Голлівуду і Парижа, який вона обрала своєю батьківщиною, – написав Макрон в соцмережі X. – Ми, французи, завжди будемо носити в наших серцях цю італійську та світову зірку, у вічності кіно”.

У Римі та Парижі заплановані пам’ятні заходи, ретроспективи її фільмів та вечори вшанування. Кінематека Болоньї вже оголосила про створення постійної експозиції, присвяченої її творчості.