Про це повідомив Центр національного спротиву з посиланням на дані ГУР.

За даними Центру національного спротиву, рівень безробіття на окупованих територіях утричі перевищує показники 1992 року. Лише близько 30% жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей нині мають роботу.

Як повідомляють у центрі з посиланням на дані ГУР, через бойові дії понад три тисячі підприємств на тимчасово окупованих територіях Донбасу повністю припинили діяльність. Виробничі потужності вивозяться до Росії або передаються під контроль російських компаній.

Більшість населення залишилася без постійної роботи, тому змушена погоджуватись на тимчасову, низькооплачувану або пов’язану з російськими окупаційними структурами.

За інформацією джерел ЦНС на місцях, частину людей змушують працювати на об’єктах «військово-відновлювального» характеру — у комунальних службах, на будівництвах оборонних споруд чи в ремонтних підрозділах, що підпорядковуються російським військовим.

«Оплата за таку роботу часто затримується або видається продуктовими наборами», — констатують у Центрі національного спротиву.

Також зазначається, що частину працівників закритих окупантами підприємств «скорочено» лише формально, аби не враховувати їх у статистиці безробітних.

«Економіка регіону фактично зруйнована: промисловість не відновлюється, нових інвестицій немає, а всі ресурси спрямовуються виключно на військові потреби. Донбас, який росія обіцяла “підняти з колін”, перетворився на зону соціального занепаду, де виживання стало єдиною “роботою”», — йдеться у повідомленні центру.

Крім економічної кризи, окупанти ведуть пропагандистську кампанію проти української освіти. Як повідомив Центр протидії дезінформації, на окупованих територіях Запорізької області російські педагоги у межах циклу «розмови про важливе» лякають школярів міфами про українські університети.

За даними активістів руху опору «Жовта стрічка», старшокласникам розповідають вигадані історії про те, що в українських вишах «навчають ненавидіти росіян», «примушують відрікатися від віри» та «пропагують наркотики і розпусту».

Учнів також залякують, нібито українські дипломи «не визнаються у світі», а студентів «відправляють на фронт за низькі оцінки».

Мета кампанії — утримати молодь на непідконтрольній Україні території, створюючи страх і тиск, щоб обмежити освітні та життєві перспективи.

Попри це, школярі продовжують шукати можливості вступити до українських університетів і залишити окуповані райони.