Історичну будівлю на вулиці Великій Житомирській 34–А для використання посольством Японії в Україні реконструювала київська студія Urban Design. Про це повідомляє The Village.

Будівля за вказаною адресою – це садиба початку XX століття в неоготичному стилі. Цегляний флігель не використовували з початку 1990-х, за цей час він розгерметизувався, кілька разів тут спалахували пожежі. Садиба не має статусу пам’ятки архітектури, але перебуває в охоронній зоні історичної частини Києва.

У 2000-х на ділянці планували розмістити нову будівлю посольства Італії в Україні, розповів співзасновник студії Urban Design Станіслав Дьомін. Будівлю, з його слів, вже готували до знесення: як підтвердження наводить те, що Київрада порушила цілісність майнового комплексу, розділивши територію під будівлею на три земельні ділянки.

«Ділянки оформлені так, що будівлю передбачали знести, тобто її майбутнього ніхто не бачив, ніхто не думав її відновлювати в будь-якому вигляді», – каже він.

У 2015 році будівлю придбала девелоперська компанія «Будстандарт», підтверджує документація Державної архітектурно-будівельної інспекції. Серед попередніх проєктів девелопера – будівлі, де зараз працюють посольство Італії на Ярославовому Валу та місія ОБСЄ на Тургенєвській.

Дизайнери почали роботу над проектом у 2019 році, а здали проект після реконструкції на початку осені 2021-го. Поки посольство Японії не почало роботу в будівлі.

В Urban Design розповідають, що головним побажанням «Будстандарт» було «максимально зберегти об’єм будівлі». Утім, за словами архітекторів, це стало непростим завданням через стан споруди.

«Із будівлями в настільки поганому стані я ще не працював. Усередині майже все було зруйновано, дерев’яні перекриття, димоходи й печі обвалилися. Коли почали будівельні роботи на об’єкті, виявилося, що стіни просто ходять ходуном. Розбирати щось було дуже складно, усе сипалося. До того ж у приміщенні були пожежі» – розповідає головний архітектор проекту Ігор Данилов.

Під час розроблення проекту керувалися Міжнародною хартією з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць, також відомою як Венеційська хартія. Фахівці запропонували реконструювати будівлю, поєднавши частину відновленого фасаду з добудовою.

«Скільки ми змогли залишити лицьової частини, стільки залишили. Задня частина, північна, не освітлювалася сонцем і замерзала узимку, тому не змогла нести навантаження. Підсилення коштувало б дорожче, ніж знести й побудувати нову» — каже Данилов.

У команді додають, що зберегли поверховість, висоту в 17,8 метра. На верхньому поверсі замість даху облаштували оглядову терасу. Основою проекту стала прибудова в сучасному стилі, водночас поєднана вона з цегляним фасадом, на якому відтворили головні елементи оригінальної будівлі з ліпниною й архітектурними деталями з цегли.

«Нашою першочерговою ідеєю було зберегти стару частину й на контрасті з нею додати сучасну нову, органічно їх поєднавши», – підсумовує архітектор Данилов.

Як визначальну рису фасаду й елемент поєднання двох частин будівлі використали темно-коричневу цеглу від бельгійського виробника Nelissen.

«Це матеріал, який буде красиво старіти, із часом колір може змінитися. Він запилиться, стане трохи світлішим. Десь вигорить пігмент, десь сяде пилюка, стане більш матовим» — коментує Дьоман. Додає, що сірі елементи ліпнини на фасаді виготовляли за ескізами, намагаючись відтворити оригінальні.

Окрім того, Urban Design відповідали за планування всередині будівлі.

«Замовник попросив запропонувати наше бачення проекту. Уже тоді були розмови про можливе розміщення посольства, тому ми готували пропозицію з урахуванням вимог до будівель посольств» — каже Данилов

У процесі реконструкції навколо будівлі встановили високий паркан із гострими піками та суцільним покриттям, яке закриває внутрішню територію. Дизайнери кажуть, що разом із девелоперською компанією намагалися запобігти цьому.

Дизайнери кажуть, що важливим у проекті було включення об’єкта в загальний маршрут Пейзажної алеї, яку продовжують оновлювати, нещодавно відкривши другу чергу. У чинному варіанті оновлення Пейзажної алеї Дьомін бачить хибу, оскільки зараз поблизу посольства Японії цей маршрут переривається.

За проектом, на ділянці перед посольством також планували облаштувати громадський сквер. Утім, у команді кажуть, що проєкт довелося суттєво спростити.

«Ми отримали містобудівні умови й обмеження на «пляму забудови». Якби ділянка на той момент належала девелоперу, був би крутий громадський простір, а так вийшов просто транзит» — кажуть урбаністи.

Тому перед будівлею облаштували невелику зелену ділянку із хвойними рослинами в японському стилі.

Фото: Зе Віледж