Про це повідомив викладач кафедри міського будівництва КНУБА, директор команди «ПроМобільність» Дмитро Беспалов, який брав участь у розробці нової схеми руху.

Що змінилося після реорганізації руху

За словами Беспалова, у жовтні 2024 року на Вокзальній площі, вулицях Петлюри та Вокзальній змінили організацію дорожнього руху. Було впорядковано паркування, перерозподілено смуги, запроваджено пріоритет громадського транспорту та облаштовано велоінфраструктуру.

Через півтора року команда «ПроМобільність» проаналізувала дані сервісу TomTom Traffic Stats, порівнявши ситуацію до змін, одразу після їхнього впровадження та через рік.

«Коротко: нова схема працює», — зазначив Беспалов.

За результатами аналізу, практично зник ранковий затор із 06:00 до 07:00, який виникав через одночасне прибуття нічних потягів і хаотичне паркування. Крім того, середня швидкість руху на вулиці Петлюри в години пік збільшилася на 5–10 км/год, а транспортний потік став більш рівномірним і прогнозованим упродовж дня.

Як оцінювали ефективність змін

Перед впровадженням нової схеми Київська міська державна адміністрація та Центр організації дорожнього руху провели транспортне моделювання площі та конкурс концепцій. Переможцем стала модель, розроблена ТОВ «Беспалов Лаб».

Вона передбачала зміну поперечного профілю вулиці Петлюри, облаштування паралельного паркування, велосмуг, перерозподіл смуг руху та зміну організації руху на самій площі. За розрахунками транспортної моделі, це мало скоротити затримки громадського транспорту й автомобілів приблизно на 40%.

Для перевірки результатів дослідники використали історичні дані TomTom Traffic Stats, порівнявши показники за жовтень 2024 року до змін, листопад 2024-го після їхнього впровадження та листопад–грудень 2025 року. За словами Беспалова, порівняння однакових сезонних періодів підтвердило, що позитивний ефект зберігся.

Чому це важливо

Беспалов наголосив, що Київський вокзал потребує масштабної реконструкції із створенням сучасного транспортного хаба, однак під час війни реалізувати такий проєкт неможливо. Саме тому місто обрало рішення з мінімальним втручанням в інфраструктуру.

«Рідкісний для Києва випадок, коли транспортне моделювання, конкурс ідей і думка містян зійшлися в одне робоче рішення, і місто не чекало понад десять років на велику реконструкцію, щоб просто дати людям спокійно доїхати до потяга», — підсумував експерт.