Про це йдеться у повідомленні Національного банку.

Національний банк України заявив, що не може підтримати законопроєкт № 10225-д про регулювання ринку віртуальних активів у його нинішній редакції. У регуляторі зазначили, що долучалися до опрацювання документа та разом із народними депутатами, НКЦПФР, представниками ринку, державних органів і міжнародними партнерами досягли низки компромісів. Однак фінальна версія законопроєкту не враховує частини принципових домовленостей.

У НБУ також розкритикували недостатню прозорість процесу. Фінальну редакцію документа, яку профільний комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання, регулятор отримав лише пізно ввечері напередодні.

«Вона не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час роботи», — повідомили в Нацбанку.

Зауваження регулятора на засіданні комітету озвучив заступник голови НБУ Олексій Шабан. Водночас формат обговорення, за оцінкою Нацбанку, не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію.

«Наша принципова позиція: розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України», — наголосили в НБУ.

Які ризики бачить Нацбанк

Регулятор назвав три основні проблеми, які, на його думку, не врахували в законопроєкті.

1. Неконтрольований допуск іноземних токенів

На український ринок можуть потрапити іноземні токени, які фактично виконують функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах їхньої емісії. На думку НБУ, це створює загрози для монетарного суверенітету України.

Тому Нацбанк наполягає на повноваженнях оцінювати ризики таких токенів і за потреби обмежувати їхній обіг в Україні.

2. Регуляторні прогалини та нерівні вимоги

НБУ вважає, що спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен давати змоги обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів. Правила виходу іноземних активів на ринок мають унеможливлювати такі обхідні механізми.

3. Ризики монополізації та корупції під час авторизації

Окремі положення документа, за оцінкою регулятора, створюють ризики монополізації ринку та корупційних зловживань під час авторизації його учасників Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, фінальна редакція законопроєкту не визначає чіткої кількості операторів торговельних майданчиків, які зможуть працювати протягом перших п’яти років. Це питання повністю залишають на розсуд НКЦПФР, без належних запобіжників від обмеження конкуренції.

У Нацбанку зазначили, що доклали значних зусиль для пошуку компромісів і створення збалансованої моделі регулювання. Однак через неврахування принципових зауважень регулятор не може підтримати законопроєкт № 10225-д у поточній редакції.

НБУ закликав парламентарів доопрацювати документ за участю всіх сторін законодавчого процесу та врахувати його зауваження.

Нагадаємо, що НБУ пропонує спростити порядок отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції.