На цьому наголошує Національна рада з питань телебачення та радіомовлення щодо законопроєкту №11115, який фактично має врегулювати роботу популярного месенджера, пише Главком

Регулятор зазначає, що будь-які рішення щодо обмеження роботи Telegram мають бути пропорційними, юридично обґрунтованими та враховувати баланс між свободою слова та національною безпекою. «Очевидно, що в разі ухвалення, наприклад, санкційного рішення про блокування всієї платформи, це матиме вплив на свободу слова та діяльність телеграм-каналів, зареєстрованих як онлайн-медіа», – пояснює Нацрада.

В Україні технічно можливо лише блокування всієї платформи, а не окремих акаунтів або каналів, оскільки Telegram є іноземною платформою і такі рішення може ухвалювати лише її власник Павло Дуров та його компанія. Регулятор наголошує, що рівень загроз національній безпеці має переважати над необхідністю забезпечення функціонування медіа та реалізації права громадян на доступ до інформації.

Нацрада також звертає увагу на послідовність державної політики: якщо забороняють продукти, пов’язані з державою-агресором, як-от Kaspersky чи 1С, виникає питання, чому Telegram, щодо якого також заявляють про потенційні загрози, продовжує функціонувати без обмежень.

Регулятор додає, що будь-яке рішення щодо обмеження Telegram може бути оскаржене у суді, а остаточну оцінку його правомірності надасть судова система. Наразі відповідної законодавчої моделі для соцмереж і платформ спільного доступу до інформації в Україні не сформовано, а Нацрада здійснює нагляд лише за медіа, що перебувають у межах української юрисдикції.

Дослідження соціологічної групи «Рейтинг» показує, що 76% українців виступають проти повного блокування Telegram, 16% – підтримують таку ідею. При цьому 52% опитаних підтримують посилення нагляду за месенджером з боку правоохоронних органів, а 41% – проти. Більшість респондентів (72%) вважають, що месенджер не впливає на їхню особисту безпеку, проте 28% допускають негативний вплив Telegram на національну безпеку.