Про це пише The Telegraph.
На саміті в Гаазі лідери 32 країн-членів НАТО схвалили комюніке набрано менше 400 слів — це вдесятеро менше, ніж на попередньому саміті у Вашингтоні. Документ містить такі ключові положення:
- Гарантію дії статті 5: Члени НАТО підтвердили «залізну» прихильність колективній обороні – «атака на одного є атакою на всіх».
- Оборонні витрати: союзники взяли зобов’язання до 2035 року спрямовувати 5 % ВВП на «ключові» і «пов’язані з обороною» витрати.
- Підтримка України: країни зобов’язуються враховувати пряму підтримку України та її оборонної промисловості при підрахунку власних витрат.
Проте у документі вперше відсутні прямі формулювання проти Росії — немає згадки про «повномасштабне вторгнення», «незаконну війну» чи відповідальність Кремля. Для порівняння:
- У Вашингтоні 2024 року йшлося про «неприйнятне вторгнення Росії» та «шлях до членства України».
- У Вільнюсі 2023-го Росію прямо назвали «єдиною відповідальною» за «незаконну і неспровоковану агресію».
Вихолощена згадка про агресора стала результатом компромісу: у документі чітко успадкували суто технічні аспекти оборонних зобов’язань на користь збереження єдності НАТО й утримання США від можливого виходу з альянсу.
Це сталося на тлі заяв Дональда Трампа, який до саміту публічно сумнівався в американській підтримці НАТО та двозначно трактував статтю 5. Щоб переконати його підписати декларацію, союзники прийняли скорочену формулу, одночасно обіцяючи «пряму підтримку» Україні.
НАТО використовує комюніке як ключовий інструмент консолідації політичної волі й сигналу для Кремля. Попередні засідання (2023–2024 роки) містили чітку мовну кваліфікацію ролі Росії як агресора та підтримку членства України у НАТО.
Нинішній підхід аналітики трактують як невдалу, але свідому спробу задовольнити нову адміністрацію США. Пом’якшення змісту та урізана форма мають зробити документ більш дискретним для Трампа, у якого ключовою заявою є питання фінансової відповідальності членів — саме 5 % ВВП і стало головною поступкою союзників.
