Про це повідомляє Delfi.

Науседа закликав лідерів ЄС відкинути сумніви та запровадити обмеження проти найбільших російських компаній, які досі частково уникають найжорсткшіх санкцій.

«Ми маємо бути твердими. Санкції потрібно спрямовувати на найдорожчі точки… Тільки такі сміливі рішення можуть завдати реальної шкоди режиму та вплинути на економіку Росії», — заявив литовський лідер.

На думку президента Литви, російська економіка вже перебуває у критичному стані, і зараз ідеальний момент, щоб дотиснути агресора через блокування його основних джерел валютних надходжень.

На саміті також тривають запеклі дискусії щодо нової масштабної програми підтримки України, запропонованої Європейською Комісією:

  • Основний пакет. 90 млрд євро траншами протягом 2026–2027 років для покриття оборонних та бюджетних потреб.
  • Додаткові кошти. 45 млрд євро для рефінансування та погашення попередніх кредитів.

Головним каменем спотикання залишається механізм використання заморожених російських активів. Бельгія, де зберігається значна частина цих коштів, висловлює занепокоєння щодо юридичних ризиків. Країна побоюється, що використання активів як застави для позик може підірвати довіру до євро та спричинити тривалі судові позови. Для затвердження рішення потрібна «кваліфікована більшість» (15 із 27 країн), що робить переговори в Брюсселі вкрай складними.

Окрім українського питання, лідери ЄС розглядають:

  • Довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки.
  • Прогрес країн-кандидатів на вступ до блоку.
  • Можливу торговельну угоду з латиноамериканським блоком Mercosur.

Литва залишається одним із найбільш послідовних адвокатів України в ЄС, підкреслюючи, що ціна бездіяльності сьогодні буде значно вищою за фінансові ризики, пов’язані із замороженими активами.