Затягування війни з Іраном загрожує безпрецедентною енергетичною кризою у світі, яка торкнеться ключових економік, водночас Росія вже заробила близько €7,7 млрд лише за першу половину березня, про це повідомляють Reuters і Euronews.

За даними Reuters, новий енергетичний шок насамперед болісно вдарить по Європі. Зокрема, Німеччина, економіка якої залежить від промисловості як експортера, є найбільш вразливою до зростання цін на енергоносії та глобального спаду.

Італія також ризикує через значну частку енергомісткого виробництва, нафтогазова галузь тут посідає одну з найвищих часток у Європі за споживанням первинної енергії.

У Великій Британії ситуацію ускладнює висока залежність електроенергетики від газу, що підсилює інфляційний тиск і може утримувати високі відсоткові ставки в умовах зростання безробіття.

Серйозні ризики також фіксуються в Азії. Японія отримує близько 95% нафти з Близького Сходу, причому майже 90% постачання проходить через Ормузьку протоку, що робить її надзвичайно вразливою до перебоїв. Індія імпортує близько 90% нафти і вже стикається зі зниженням економічних прогнозів і падінням національної валюти.

Країни Перської затоки можуть зазнати прямого удару, адже навіть різке зростання цін на нафту і газ не компенсує можливе блокування Ормузької протоки. У зоні ризику — Кувейт, Катар і Бахрейн, які можуть втратити можливість експортувати енергоресурси. Додатково під загрозою опиняються грошові перекази іноземних працівників, що є важливим джерелом доходів для регіону.

Туреччина, яка межує з Іраном, готується до потенційного напливу біженців і вже змушена витрачати валютні резерви — до $23 млрд — для стабілізації ліри. Водночас країни з крихкою економікою, зокрема Шрі-Ланка, Пакистан та Єгипет, уже запроваджують обмеження: скорочують споживання енергії, підвищують ціни на паливо та стикаються з падінням доходів і девальвацією.

Виграє тільки Росія

На цьому тлі, як пише Euronews із посиланням на Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), Росія отримала значні вигоди. У період з 1 по 15 березня Кремль заробляв у середньому €513 млн на день від експорту нафти, газу та вугілля — загалом близько €7,7 млрд, що на 8,7% більше, ніж у лютому.

Ключовими факторами стали зростання світових цін на нафту та тимчасове послаблення санкцій США. Зокрема, 13 березня Вашингтон дозволив операції з російською нафтою, щоб уникнути дефіциту пального на глобальному ринку.

Після цього ціна російської нафти Urals перевищила $73 за барель, а на окремих ринках, зокрема в Індії, сягала понад $100. Президент США Дональд Трамп заявив, що обмеження можуть бути відновлені після завершення близькосхідної кризи.

На тлі бойових дій ціни на нафту вже 9 березня досягли максимуму з 2022 року, а Міжнародне енергетичне агентство 10 березня запропонувало вивільнити стратегічні резерви для стабілізації ринку.

Додатковим ударом по енергоринку стали атаки Ірану на катарський промисловий центр Ras Laffan — один із найбільших у світі хабів скрапленого газу. Пошкодження інфраструктури вже призвело до збоїв у виробництві СПГ, частка якого в постачанні до Європи становила близько 7%.