Про це повідомила громадська активістка, координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
Йдеться про дисертацію на тему «Корупційні ризики у сфері надання публічних послуг», яку Царевич захистила у травні 2025 року в Університеті митної справи та фінансів.
За словами Світлани Вовк, під час розгляду справи університет представляв юрист, а не керівництво, що свідчить про сприйняття НАЗЯВО не як органу у сфері освіти, а як суду. «У цьому кейсі йшлося про порушення академічної доброчесності, і Царевич мала понести академічну відповідальність», — наголосила активістка.
У Фундації DEJURE зазначили, що у дисертації суддя використала тексти чужих публікацій і тез, а також включила вигадані результати досліджень.
«Детальний аналіз показує: усі частини наукової новизни, теоретичної значущості й методології запозичені з інших праць — або наукового керівника, або його аспірантів», — заявили у DEJURE.
Крім того, суддя здобула ступінь за 1,5 року, що викликало сумніви у фахівців. «Для мене, як для науковиці, очевидно, що за такий короткий термін неможливо самостійно виконати навіть формальні вимоги. А вишенька на торті — плагіат навіть в анотації, у формулюванні наукової новизни», — зазначила Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
Сама Оксана Царевич у коментарі «Слідству.Інфо» заперечила наявність плагіату. «Моя наукова робота отримала два висновки… Я перевіряла її у різних установах, і плагіат не було встановлено», — сказала вона.
Після захисту праці Царевич отримала ступінь доктора філософії, що передбачав доплату у розмірі 15% до суддівського окладу.
