Відповідне рішення ухвалило правління НБУ під час засідання з питань монетарної політики 23 жовтня.
“Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.
За таких умов, щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови”, – йдеться у пресрелізі регулятора.
Там зазначають, що інфляція дійсно почала знижуватися, проте передусім завдяки більшій пропозиції овочів, врожай яких збільшився порівняно з попереднім роком. Натомість базова інфляція (яка виключає високоволатильні позиції, такі як продукти харчування чи пальне) знижувалася повільніше.
“Фундаментальний ціновий тиск залишався стійким, зокрема через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. У результаті темпи зростання цін на низку компонентів базової інфляції знижувалися повільно (оброблені продукти харчування) або не знижувалися взагалі (послуги)”, – додають в НБУ.
Там також вказують на вплив ситуації в енергосистемі на динаміку цін та, відповідно, – рішення щодо облікової ставки. “Сповільнення інфляції стримуватимуть додаткові витрати підприємств на забезпечення безперебійної роботи в умовах енергодефіциту та високі темпи підвищення адміністративно регульованих цін”, – йдеться у повідомленні Нацбанку.
Цікаво, що напередодні засідання НБУ більшість аналітиків та економічних журналістів очікували, що регулятор розпочне пом’якшення монетарної політики та знизить облікову ставку до 15%.
