Про це в етері телеканалу КИЇВ24 розповів журналіст-розслідувач та засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов.
Він зауважив, що коли Крупу посадили у СІЗО, то багато чого відбувалося в закритому режимі.
Ніхто так і не дізнався, які прізвища були в її (Крупи – ред.) записничках, де вона вела облік хабарників. Тих, хто приносив їй гроші за ухиляння від армії.
За його словами, середня ціна висновку щодо інвалідності від Крупи становила 5-10 тисяч доларів.
На його думку, оприлюднення імен цих хабарників мало б потужний виховний ефект для суспільства.
Уявіть, скільки тисяч людей їй заплатили й мали б зараз відповідати за давання хабаря. Скільки б нових кримінальних проваджень було б і який виховний ефект це б мало.
Справа Тетяни Крупи
3 та 4 жовтня 2024 року правоохоронці провели низку обшуків у службових кабінетах і за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці Хмельницької МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами.
Вдома в Тетяни Крупи працівники ДБР знайшли майже 5 млн 244 тис. доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси та коштовності. Жінка намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.
Зазначається, що її родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітними автівками, корпоративними правами на 48 млн грн, нерухомим майном в Австрії, Іспанії та Туреччині тощо. За версією слідства, загалом голова МСЕК має пояснити походження близько 137 мільйонів гривень.
5 жовтня 2024 працівники ДБР затримали та повідомили про підозру у незаконному збагачені керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяні Крупі.
Вже 16 жовтня стало відомо про те, що Крупа, ймовірно, оформила інвалідність для 50 місцевих прокурорів на чолі з обласним прокурором. Через це генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про проведення службового розслідування.
