Про це пише WP.

Першим кроком на шляху до підготовки стало послаблення бюджетних обмежень, аби збільшити фінансування оборони. Далі — нарощування виробництва озброєнь та масштабна кампанія з рекрутингу, що може включати відновлення певної форми обов’язкової військової служби.

Тепер у списку пріоритетів — продовольчі резерви. Міністр сільського господарства та продовольства Німеччини Алоїс Райнер виступив із пропозицією створити «національний резерв готових продуктів, які можна споживати відразу після підігріву». Йдеться про консервовані равіолі, сочевицю та інші страви швидкого приготування.

«Ми перебуваємо в умовах безпекової ситуації, яка змушує всіх замислитися. Для мене важливо, щоб поряд із постачанням військового обладнання велике значення мала також продовольча безпека», — сказав Райнер у подкасті Politico Berlin Playbook.

Витрати на реалізацію ідеї оцінюють у $105 млн. До логістики й зберігання планують залучити великі торговельні мережі. Міністерство сільського господарства не надало додаткових коментарів.

За словами Райтнера, новий резерв потрібен не лише у випадку війни, а й під час інших криз — природних катастроф чи, наприклад, аварії на атомній електростанції. Водночас головним фактором залишається загроза нападу Росії на Європу.

Продовольчі резерви існують у Німеччині ще з 1960-х, але зазвичай складаються з необроблених продуктів — зерна та сушених бобових, які потребують тривалого приготування. У 2016 році міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр закликав громадян мати вдома запаси їжі й води, за що був висміяний як «преппер». Після пандемії та дефіциту товарів подібні рекомендації сприймають інакше: уряд нині радить зберігати продукти щонайменше на три дні, а краще — на 10.

Сусіди Німеччини мають власні підходи: у Швейцарії відмовилися від скасування державного запасу кави після хвилі протестів, у Норвегії радять тримати вдома йодні таблетки та настільні ігри для кризових ситуацій.

Система укриттів у Німеччині значно ослабла: з понад 2 000 бункерів часів Холодної війни лишилося лише 579, які можуть вмістити 478 тис. осіб (0,5% населення). Для порівняння, у Фінляндії діє близько 50 тис. укриттів, які забезпечують 85% населення. Німецька влада планує відновлювати підземні сховища, перетворюючи станції метро, підвали й паркінги на захищені простори.

Громадянський захист розглядають як ключовий елемент нової стратегії. «Приклад війни в Україні показує, що важливо не лише мати військові можливості, а й забезпечити населення базовими послугами», — заявив Флоріан Вебер, керівник операцій у федеральній організації цивільного захисту THW.

Пропозиція «резерву равіолі» викликала жваві й подекуди іронічні дискусії у німецьких медіа. Та, попри легковажність формулювань, ідея підкреслює глибину безпекових викликів, що стоять перед Європою, та масштаб змін, які Німеччина має здійснити до 2029 року.