Про це повідомляє Euractiv.
Питання використання заморожених російських суверенних активів для фінансування «репараційного кредиту» Україні обговорювалося лідерами ЄС 23 жовтня, але не було узгоджене через позицію Бельгії. Бельгія, де зберігається значна частина цих активів, наполягає на тому, що інші країни-члени ЄС мають розділити юридичні та фінансові ризики цього плану.
Норвегія володіє найбільшим у світі суверенним фондом (Global Government Pension Fund), вартість якого становить 1,8 трлн євро. Цей фонд, зокрема, включає приблизно 109 млрд євро, зароблених на стрімкому зростанні цін на газ після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре минулого тижня доручив провести «повний перегляд» можливої участі країни у цій ініціативі.
Державна секретарка міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан заявила, що Осло «уважно стежить за ситуацією і продовжує діалог з колегами з ЄС».
Хоча наразі немає жодних ознак того, що Норвегія візьме на себе провідну роль у застряглому плані позики, колишня міністерка закордонних справ Іне Еріксен Серейде зазначила, що «Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС». За оцінками Міжнародного валютного фонду, фінансові потреби Києва на найближчі два роки становлять близько 55 млрд євро.
Нагадаємо, Норвегія оголосила про масштабну модернізацію свого 198-кілометрового кордону з Росією. Плани включають будівництво нових парканів, встановлення сучасних систем спостереження та активне використання дронів для посилення моніторингу ситуації.
