Про це пише Економічна правда.

Згідно з матеріалами видання, розмова між Олександром Цукерманом та Василем Веселим відбулася ще 9 травня 2025 року. Василь Веселий після націоналізації банку у 2023 році обійняв посаду радника керівника установи, проте джерела видання у бізнесових колах характеризували його як «наглядача» від Офісу президента, без участі якого не ухвалювалося жодне важливе рішення.

«Списки Веселого» та рішення уряду

Під час телефонної розмови Веселий зачитав перелік осіб, яких він бачив у майбутній наглядовій раді: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Ева де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладишенко та Олег Містюк. Також він уточнив Цукерману деталі щодо розподілу місць у органі управління.

«Там має бути 5 або 6 наших членів, в усій цій тусовці з дев’яти. А в нас в цьому по нашій квоті… Двоє, тобто три наступних – це наші», — зафіксовано на записах.

Рівно через 40 днів після цієї розмови, 18 червня 2025 року, Кабінет міністрів України офіційно призначив у наглядову раду «Сенс Банку» саме тих шістьох осіб, яких раніше озвучив Веселий.

Хто увійшов до органу управління

Серед призначених фахівців були як українські, так і іноземні експерти. Зокрема, Пьотр Новак — колишній міністр економіки Польщі, Єжи Шугаєв — ексголова правління «Кредобанку», та Ева де Фальк — незалежна директорка зі Швеції. Український сектор представляли колишній член правління «Укрексімбанку» Олександр Щур, засновник компанії «Фінансові консультанти Трезуб» Олег Містюк та фінансовий директор державного «Укрфінжитло» Микола Гладишенко.

Поточний склад наглядової ради

З часом склад органу зазнав певних змін. Микола Гладишенко у жовтні 2025 року очолив наглядову раду установи та залишається на цій посаді до сьогодні. Також членами ради продовжують бути Олег Містюк, Олександр Щур та Пьотр Новак.

Водночас двоє осіб зі згаданого списку вже припинили роботу в банку. Ева де Фальк була відсторонена урядом 3 жовтня 2025 року. Єжи Шугаєв завершив свої повноваження 27 січня 2026 року у зв’язку з отриманням посади в одному з польських банків.

Оприлюднення цих записів додає нових деталей до розслідування справи «Мідас», що стосується потенційного неформального впливу на кадрові рішення в державному секторі.