Про це повідомляє «Bloomberg».

Росія є одним із головних джерел сировини для Китаю. Приблизно 20% китайського імпорту нафти (близько 2 млн барелів на день у перші дев’ять місяців 2025 року) надходить із РФ. Ця сировина використовується у виробництві дизеля, бензину та пластмаси.

Санкції, введені адміністрацією Президента США Дональда Трампа проти «Роснєфти» і «Лукойлу», стали черговим кроком проти покупців російської нафти, які сприяють фінансуванню війни РФ в Україні. Транзакції з цими компаніями мають бути завершені до 21 листопада.

Для Китаю та Індії, які є найбільшими покупцями російської нафти, ризик полягає у взаємодії з підсанкційними компаніями. Порушення обмежень може призвести до:

  • Серйозних штрафів.
  • Блокування доступу до західних банків і рахунків.
  • Відключення від проєктів, постачальників і страхових компаній на глобальних ринках сировини.

«Bloomberg» зазначає, що компанії, які продовжуватимуть працювати з підсанкційними фірмами, ризикують втратити доступ до багатьох міжнародних проєктів, особливо через роль західних компаній як інвесторів та операторів у ключових нафтовидобувних регіонах Близького Сходу та Африки.

Якщо ж китайські та індійські компанії дотримуватимуться санкцій, вони втратять доступ до нафти зі знижками, яка допомагала утримувати низькі енергетичні витрати.

Представник Міністерства закордонних справ Китаю Гуо Цзякунь заявив: «Китай послідовно виступає проти односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві та не були санкціоновані Радою Безпеки ООН».

Ситуація ускладнюється й іншими обмеженнями:

  • Минулого тижня Велика Британія внесла до чорного списку «Роснєфть», «Лукойл» і китайську Shandong Yulong Petrochemical Co. через їхні поставки російської нафти.
  • Нові санкції США також торкнулися портів Жичжао і Дунцзякоу, через які проходять поставки російської та іранської нафти.

Ключовим елементом торгівлі між Росією і Китаєм є довгостроковий контракт «Роснєфти» з державною China National Petroleum Corp (CNPC) на закупівлю нафти ESPO через трубопроводи до НПЗ у регіоні Дацин. Ці заводи значною мірою залежать від російської сировини.

Наразі незрозуміло, чи торкнуться санкції трубопровідних поставок (близько 800 тис. барелів на день) через їхній урядовий характер. Минулого року «Роснєфть» і «Лукойл» забезпечували приблизно чверть російського експорту нафти в Китай, за даними аналітичної компанії Kpler.