Про це він повідомив у Facebook.

Остап Українець зазначив, що його погляди на розвиток державної мови виявилися співзвучними запиту та потребі, тому він погодився на пропозицію. Він наголосив, що ще з університету вважає мовну безпеку невід’ємною частиною ширшої системи безпеки, а в умовах війни це питання стає дедалі гострішим.

Він розроблятиме стратегію комплексного просування державної мови в усіх сферах. Українець висловив зацікавленість у збереженні системи правозахисту, вибудуваної Тарасом Кременем, та забезпеченні максимально ефективної роботи офісу уповноваженого, прагнучи уникнути конфліктів у середовищі тих, хто відстоював українську мову в значно гірших умовах.

У попередній версії допису Остап Українець згадував ім’я Олександра Завальського — українського актора, режисера та педагога, кандидата на посаду мовного омбудсмена, висунутого Мін’юстом. Однак згодом ім’я Завальського було прибрано з допису.

Остап Українець також опублікував відкритий лист-звернення філологів, активістів та волонтерів, який є начерком майбутньої стратегії. Цей документ акцентує на необхідності сильної мовної політики, системного, дієвого, інклюзивного та проєвропейського планування.

Серед підписантів листа — голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, засновник «Культурного Десанту» Миколай Сєрга, блогер Андрій Шимановський, доктор мистецтва Карина Сухорукова, актори Дмитро Вівчарюк та Ірина Мельник.

Автори листа висловлюють занепокоєння мовною ситуацією в Україні, зокрема функціонуванням інституту уповноваженого із захисту державної мови. Вони стверджують, що мовна політика є частиною національної системи безпеки, і це питання особливо гостро постає, коли під час війни з Росією частина українців продовжує користуватися російською та відстоювати навчання мовою ворога в школах.

У зверненні зазначено, що мовне законодавство діє, але без комплексних міжвідомчих заходів не призводить до бажаного результату — «забезпечення використання державної мови в усіх сферах». Автори відзначають, що за каденції Тараса Кременя була створена дієва система захисту мовних прав і протидії дискримінації, проте вона майже не стосується сфери дозвілля, яка слугує головним каналом зросійщення дітей та підлітків.

На їхнє переконання, для ефективного впровадження мовних політик необхідна тісна координація з МКСК та МОН. Автори листа підсумовують, що ситуація з державною мовою в Україні досягла плато і без нових підходів почне деградувати, оскільки покоління, народжені безпосередньо перед війною та під час неї, не охоплені жодною державною програмою переходу та часто не бачать перспектив володіння українською.

Зрештою, автори заявили, що готові підтримати Олександра Завальського як мовного уповноваженого, який «поділятиме їхні думки і прагнення». Варто зазначити, що рішення Міністерства юстиції внести його кандидатуру вже викликало критику. Низка культурних діячів, серед яких Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Ада Роговцева та Ірма Вітовська, висловлюються за повторне призначення Тараса Кременя на посаду мовного омбудсмена.

У коментарях під дописом Остапа Українця, окрім привітань, з’явилися і критичні зауваження. Театральний режисер Євген Лавренчук написав, що цим призначенням влада намагається «легітимізувати зняття Тараса Кременя». Такої ж думки дотримуються власник мережі кав’ярень «Сенс» Олексій Ерінчак, правозахисник та військовослужбовець Сергій Мокренюк, громадський діяч Андрій Смолій та інші.

Народний депутат Володимир В’ятрович прокоментував: «Невіглас на чолі структури, про функції якої він навіть не здогадується, не дає жодних шансів змінювати ситуацію з нижчих її щаблів. Відтак рішення «посилити» Завальського лише легітимізує безглузду кадрову політику людей, абсолютно байдужих до мовної політики. Я, звісно, хотів би помилитися».

Остап Українець у відповідь зазначив, що зараз перебуває у відпустці в історичному таборі, але за кілька днів буде готовий прокомунікувати щодо своєї подальшої діяльності. Він підкреслив, що його роль полягає саме в напрацюванні стратегії комплексного просування державної мови.

«Якщо ви вирішите, що це для вас кінець і хрест на мені — ваше право. Якщо ж ні — я шукатиму співпраці з усіма фахівцями й публічними людьми, які готові конструктивно включатися в роботу. Якщо мене, цитуючи людей, котрих я вельми поважаю, хочуть «використати й викинути» — що ж, це буде моя відповідальність і пляма на моїй репутації. Абсолютно згоден. Проте наразі я маю підстави вважати, що це не так. Ще раз дякую за підтримку, критику і пильність. У послабленні позицій української я не зацікавлений точно так само, як і всі ви», — йдеться в його дописі.