Україна святкує 33 день народження 24 серпня. Щороку наша держава відзначає найголовніше свято — День Незалежності України. Сьогодні КИЇВ24 вирішив згадати, як святкували цю дату у минулі десятиліття та розповісти цікаві факти про цей день.
Перший День Незалежності – 16 липня 1991 року
Хто не знає, але перший День Незалежності України святкувався 16 липня 1991 року, а ось 24 серпня тоді був звичайним робочим днем.
Чому ж так? 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України, причому майже одноголосно (за — 355 депутатів, проти — 4). З цього дня було вирішено святкувати День Незалежності України.
На першу річницю, 16 липня 1991 року на тодішній площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності) відбувся святковий концерт, де ще під наглядом гранітного Леніна виступали українські виконавці, а хедлайнерами святкування стали гості зі Львова – група “Брати Гадюкіни”. По Хрещатику пройшов марш із синьо-жовтими прапорами та громадянами у національних вбраннях, у якому взяли участь декілька тисяч людей — багато хто їхав до Києва з інших регіонів України.
Як перенесли святкування на 24 серпня? За місяць, 16 серпня 1991 року у Москві почалися протести, які переросли у “серпневий путч” — люди мітингували проти повернення до комуністичного режиму. Кілька днів протестів і доля СРСР була вирішена назавжди: країни-члени отримали незалежність. Що ж стосується України, то на надзвичайному засіданні Верховна Рада УРСР фактично вдруге проголосила суверенність держави.
Незалежність у шкільному зошиті
Чернетку Акта проголошення незалежності України написали вранці 23 серпня 1991-го Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін “акт”, бо слово “закон” видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію.
На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: “Слава Україні”, “Ще не вмерла і не вмре”, “Від сьогодні — будьмо”. І сьогодні ця чернетка зберігається у Національному музеї історії України.
Варто додати, що гімну України тоді ще не існувало — Незалежність зустріли під гімн Січових Стрільців, а за ініціативою Вʼячеслава Чорновола в Раду внесли синьо-жовтий прапор України, який прибув із Москви, де люди стояли з ним на трибунах будинку уряду РФ. У той же день прапор СРСР назавжди було знято з купола Верховної Ради України, а 1 вересня там замайорів синьо-жовтий стяг.
Перший військовий парад 1994 року
Цього року 24 серпня на Хрещатику відбувся перший в історії України військовий парад до Дня Незалежності. Головною вулицею столиці пройшлися військовослужбовці, але військова техніка не була залучена. Головною причиною стало те, що розподіл колишньої радянської армії все ще продовжувався.
А от другою причиною було те, що перший президент України Леонід Кравчук не був прихильником парадів і за його каденції жодного військового маршу Хрещатиком зі зброєю не відбулося. Ба більше — тоді розпочався процес передачі ядерної зброї та ракет Росії.
“Україна офіційно позиціювала як без’ядерна позаблокова держава. Виходячи з цієї концепції, ми вважали, що нам не потрібно демонструвати військову силу, а нам потрібно демонструвати силу українську”, – пояснив свою позицію Кравчук.
Наступного разу парад проводили вже за президентства Леоніда Кучми у 1998 році, а 1999 до нього вперше залучили авіацію та важку техніку.
За президентства Леоніда Кучми військові паради стали важливою частиною святкування Дня Незалежності України. У 2001 на них прибув й президент РФ Володимир Путін разом із президентом Польщі Олександром Квасневським.
Протестний День Незалежності 2000 року
У 2000 році на параді до Дня Незалежності не залучили техніку та авіацію. Офіційна причина – нестача коштів. Окрім цього, святкування запамʼяталося також протестами проти влади Леоніда Кучми.
Втім, той День Незалежності відзначився протестами та проривом міліцейських кордонів. Так, на 24 серпня 2000-го було заплановано освячення Свято-Успенського Собору Києво-Печерської лаври предстоятелем УПЦ (Московського патріархату) Володимиром. Але Комітет захисту українських святинь у складі 33-х політичних партій та громадських організацій провів акцію протесту. На думку її учасників, собор повинні були освячувати представники УПЦ Київського патріархату. Між протестувальниками та міліцією виникли зіткнення.
2000 був також роком Всеукраїнського референдуму, під час якого українців просили відповісти на 4 запитання: щодо права президента розпускати парламент в разі, «якщо Верховна Рада протягом одного місяця не змогла сформувати постійну парламентську більшість або в разі незатвердження нею протягом трьох місяців підготовленого й поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів Державного бюджету»; щодо зняття з народних депутатів недоторканності; щодо зменшення кількості нардепів з 450 до 300 та щодо запровадження двопалатного парламенту.
І хоча українці відповіли ствердно на всі 4 запитання, Верховна Рада так і не внесла необхідні зміни до законодавства. Причиною цього були численні оскарження результатів референдуму: мовляв, сумніви викликала і сама процедура голосування, і коректність поставлених запитань.
2000 рік був роком протестів, адже в березні почалася акція “Україна без Кучми”, яка завершилася лише у грудні 2000 року та призвела до численних силових протистоянь з міліцією, мітингів та страйків. Фактично, 2000 рік став предтечею Майдану 2004 року.
Траурний День Незалежності 2002 року
У 2002 році День Незалежності пройшов у жалобі через трагедію на Скнилівському аеродромі, коли 27 липня під час виконання фігури вищого пілотажу винищувач Су-27 впав на глядачів, у результаті чого загинули 77 осіб і 543 отримали поранення. Прохід 13 парадних коробок тривав всього 8 хвилин.
Парад почався з того, що оркестр виконав велику музичну композицію, яка тривала понад 20 хвилин. Потім на Майдан вийшла тисяча музикантів, які представляли 29 різних колективів – наймасовіший військовий оркестр у світі.
День Незалежності 2005 — Геть від шароварщини
У 2004 востаннє проводився масштабний військовий парад, а також урочисті заходи, які місцями нагадували кальку з радянських урочистостей. На тлі політичної кризи в країні святкування Дня Незалежності у 2004 році “не вписувалося” в картинку.
У 2005 році Секретаріат новообраного президента Віктора Ющенка закликав “відмовитися від шароварщини” під час святкування Дня Незалежності. Відповідно, дещо змінився й формат святкування: у Софії Київській за участю президента відбулася “Молитва за Україну”, на Майдані Незалежності народні умільці представляли власні вироби та співав хор Національної опери. Військовий парад було скасовано, натомість Хрещатиком крокували військові музиканти.
У 2008 Ющенко дозволив військовий парад після нападу РФ на Грузію — тоді в урочистій події взяли участь й підрозділи важкої техніки, і солдати.
2011 — протести повторюються
З приходом до влади Віктора Януковича стала помітною тенденція поступового згортання святкування Дня Незалежності. А у 2011 році воно відбулося із сутичками активістів з правоохоронцями.
Президент видав указ про скасування військового параду у Києві. А у містах, де розташовані штаби військових округів та видів ЗСУ, було заборонено феєрверки та будь-які масові заходи.
Натомість опозиційні політики та їхні прихильники цього дня провели мітинг біля пам’ятника Шевченку та вирушили ходою до Адміністрації президента. Через деякий час між ними та силовиками загону «Беркут» відбулися сутички із застосуванням сльозогінного газу.
День Незалежності 2014
Перший День Незалежності після Революції Гідності, анексії Криму та в умовах активної фази АТО.
Президент Петро Порошенко видав указ про проведення військового параду. Хрещатиком крокують півтори тисячі військовослужбовців, проїжджають 49 одиниць військової техніки, серед яких “Смерчі” та “Точка-У”. Частина техніки та особового складу на завершення заходів вирушили до зони АТО.
Проведення параду викликало широку дискусію у суспільстві. Критики урочистостей наголошували на тому, що у дні, коли відбувалися бої за Іловайськ, техніка була б більше необхідна на фронті. Генеральній прокуратурі України довелося офіційно прокоментувати ситуацію.
День Незалежності 2019 – пісенний перфоманс
За президентства Петра Порошенка на День Незалежності кожного року проводили військові паради — після 2016 року до них залучали й друзів з НАТО, і показову техніку та зброю, яку Україні надали партнери. Однак загалом тенденція не змінювалась: парад, урочисті концерти та виставки.
Новообраний президент Володимир Зеленський скасував військовий парад на День Незалежності. У новоствореному Офісі президента розповіли про новий формат святкування: вшанування пам’яті героїв та загиблих, урочистості на Майдані Незалежності з хвилиною мовчання та виконанням гімну.
А також прогресивне нововведення – музично-хореографічний флешмоб, де українські артисти у сучасному аранжуванні виконували відомі українські пісні.
День Незалежності 2021 — останнє мирне свято
30-річчя Незалежності та останнє святкування перед початком повномасштабної російсько-української війни. Воно було урочистим та масштабним: парад за участю українських та іноземних військових, авіації (зокрема востаннє перед своїм знищенням над Хрещатиком пролетів легендарний літак “Мрія”).
Завершилось все святковим концертом. За даними поліції, у Києві участь у святкових дійствах взяли близько 100 тисяч громадян. Також святкували й в інших містах України — в Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові провели Марш вишиванок, концерти та перфоманси.
Наступного разу техніка на Майдані зʼявилася у 2022 році, але це була російська згоріла важка техніка, яку наші захисники привезли з фронту повномасштабної війни.
У 2024 році парадів та масових великих заходів не буде через ситуацію з безпекою, але Нацполіція повідомляє про понад 400 заходів, які проведуть у цей день, та закликає бути обережними та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
