Про це пише грузинська служба «Радіо Свобода».
Резолюцію підтримали 114 членів ПАРЄ, семеро утрималися, 13 проголосували проти.
У резолюції йдеться, що події після парламентських виборів 26 жовтня 2024 року, включно з порушенням свободи зібрань і вираження поглядів, а також придушенням опозиції та громадянського суспільства, суперечать зобов’язанням Грузії щодо членства в Раді Європи.
«Тому комітет хоче отримати від уряду чіткі гарантії того, що вони справді віддані […] виконанню своїх зобов’язань щодо членства», — наголосили в документі.
В резолюції вимагають негайно усунути недоліки, виявлені під час останніх парламентських виборів, і «створити виборче середовище, яке сприятиме проведенню нових, справді демократичних виборів у найближчі місяці».
Також резолюцією делегацію від «Грузинської мрії» обмежили в правах. Тепер жоден член делегації не може:
- бути повноправним членом комітетів;
- входити до складу комісії зі спостереження за виборами;
- бути призначеним спікером;
- бути кандидатом на посаду президента Асамблеї, голови або заступника голови комітету чи підкомітету;
- представляти Асамблею на заходах, зустрічах, конференціях, організованих органами Ради Європи.
У грузинській делегації виступали проти цієї резолюції. А коли її таки ухвалили, то делегація заявила, що призупиняє свою роботу в ПАРЄ.
Про рішення припинити роботу в ПАРЄ очільниця грузинської делегації Цулукіані оголосила за годину після ухвалення асамблеєю рішення про санкції щодо Грузії. Протягом цього часу грузинські депутати не виходили до колег та журналістів, опрацьовуючи позицію.
Нагадаємо, у жовтні 2024 року в Грузії пройшли парламентські вибори, які спричинили масові протести. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Опозиція відмовилась від мандатів, а в кінці року новий парламент обрав нового президента.
