Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на проєкт щорічної доповіді Пентагону.
За даними американських військових аналітиків, Пекін зосередив ракети типу DF-31 на трьох основних полях шахт. Масштаби експансії вражають: якщо у 2024 році ядерний запас Китаю оцінювали у 600 боєголовок, то вже до 2030 року їхня кількість може перевищити 1000 одиниць.
Така динаміка свідчить про зміну оборонної доктрини КНР від «мінімального стримування» до створення повноцінного глобального ядерного паритету зі США та Росією.
У звіті Пентагону підкреслюється повна відсутність інтересу Пекіна до ініціатив президента США Дональда Трампа щодо спільної денуклеаризації. Попри заяви Білого дому про роботу над планом обмеження озброєнь, китайське керівництво уникає будь-яких всебічних переговорів на цю тему.
Експерти вважають, що Китай використовує цей час для максимального посилення своїх позицій перед можливими майбутніми дипломатичними торгами, водночас готуючи армію до можливого силового вирішення «тайванського питання».
Окрему увагу в доповіді приділено загрозам для американської присутності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Пекін активно вдосконалює варіанти захоплення Тайваню «грубою силою», включаючи сценарії нанесення масованих ударів на відстані до 2000 морських миль від материкового Китаю. Такі можливості дозволяють КНР серйозно кинути виклик флоту та базам США, створюючи зони обмеженого доступу, що значно ускладнює будь-яку операцію з деблокади острова у разі конфлікту.
Нарощування ядерних м’язів Китаєм відбувається на тлі загального погіршення геополітичної стабільності. Розміщення ракет саме біля монгольського кордону дозволяє розосередити арсенал у важкодоступних районах, ускладнюючи його виявлення та нейтралізацію.
Для адміністрації Трампа це стає серйозним викликом, адже без готовності Пекіна до діалогу будь-які двосторонні угоди США з Росією втрачають стратегічний сенс, залишаючи Китай у ролі безконтрольно зростаючої військової наддержави.
