Про це повідомило видання The New York Times.

За даними медіа, ключовим елементом американського плану, який обговорювався в Абу-Дабі, є розміщення на окупованих та прифронтових територіях Донеччини миротворчих сил із нейтральних країн, що не входять до НАТО.

Такий крок розглядається як спосіб гарантувати безпеку цивільного населення та припинення вогню без прямої присутності західних військ, проти якої категорично виступає Росія.

Українська делегація, до складу якої увійшли секретар РНБО Рустем Умєров та керівник ГУР Кирило Буданов, наполягає, що будь-яка присутність миротворців має базуватися на відновленні суверенітету та міжнародно визнаних кордонів.

Однак російська делегація, до якої за даними розвідки увійшли два генерали ГРУ, зайняла максимально жорстку позицію. Представники Москви вимагають повної капітуляції українських гарнізонів у Донецькій області, посилаючись на так названу «формулу Анкориджа» або «домовленості на Алясці».

Йдеться про зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна, що відбулася у серпні 2025 року. Кремль стверджує, що тоді нібито було погоджено передачу всього Донбасу під контроль РФ в обмін на заморожування лінії фронту в інших регіонах, хоча Білий дім офіційно не підтверджував існування таких письмових зобов’язань.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Москва навмисно використовує неоднозначність саміту на Алясці, щоб тиснути на Трампа та змусити Україну до односторонніх поступок.

Російська сторона відкидає ідею нейтральних миротворців, натомість пропонуючи лише «спостерігачів», які фактично не зможуть завадити подальшій анексії територій. Така розбіжність у підходах призвела до того, що перший раунд переговорів в Абу-Дабі завершився без підписання жодних спільних документів, хоча сторони й домовилися про продовження консультацій у вужчих групах.

Ситуація ускладнюється тим, що президент США Дональд Трамп продовжує публічно підштовхувати сторони до швидкої угоди, заявляючи, що вони «будуть дурнями», якщо не домовляться найближчим часом.

Водночас Україна, за підтримки частини європейських лідерів, намагається модифікувати американський план, щоб він містив чіткі гарантії безпеки та не перетворився на легалізацію окупації.

Результат цієї дипломатичної боротьби в ОАЕ визначить, чи перейде війна у стадію тривалого «заморожування» під наглядом миротворців, чи Росія спробує розпочати новий масштабний наступ для силового захоплення Донеччини.