Про це повідомляє агентство Reuters.
Повернення підприємства до роботи стало можливим завдяки відновленню імпорту сирої нафти. Очікується, що перша партія дизельного пального, вироблена на заводі після перезапуску, надійде у вільний продаж на ринок уже до 27 січня.
Це відбулося на тлі складних санкційних обмежень, оскільки Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти російського нафтового сектору на початку 2025 року, під які потрапила і сербська компанія.
Компанія NIS, що експлуатує єдиний НПЗ у Сербії в місті Панчево, отримала від американського регулятора тимчасову відстрочку санкцій до 23 січня. Саме цей дозвіл дозволив підприємству здійснити критично важливі закупівлі сировини для відновлення діяльності.
Нагадаємо, що наприкінці листопада 2025 року завод був змушений повністю зупинити потужності через неможливість забезпечити стабільні поставки нафти в умовах міжнародного тиску.
Наразі майбутнє підприємства залишається невизначеним через вимоги міжнародних санкцій. NIS має час лише до кінця березня поточного року, щоб завершити переговори щодо продажу часток, які належать російським гігантам «Газпром нєфть» та «Газпром».
На цей час тривають активні переговори про продаж активів угорській енергетичній групі MOL. У структурі власності компанії відбулися певні зміни ще восени минулого року, коли росіяни передали 11,3% акцій пітерському АТ «Інтеллідженс», намагаючись диверсифікувати ризики.
Компанія NIS є другою за величиною корпорацією Сербії та ключовим гравцем на енергетичному ринку Балкан. Окрім видобутку вуглеводнів, вона володіє розгалуженою мережею з понад 400 АЗС у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії.
Російський контроль над цим активом розпочався у 2008 році, коли «Газпром нєфть» придбала 51% акцій компанії за 400 мільйонів євро без проведення тендеру, що забезпечило Москві монопольне становище на нафтовому ринку Сербії на багато років.
