Про це повідомили в СБУ.

«Гроші, які могли піти на посилення енергосистеми Сумської області, витрачалися на оплату «фіктивному раднику», – йдеться в повідомленні.

Слідство вважає, що власники компанії створили схему, щоб уникнути виплат дивідендів державі та вивести кошти підприємства. Один з них, на якого 2025 року наклали санкції РНБО, оформив себе радником голови компанії. За даними ОГП, серед умов працевлаштування були 1 мільйон гривень місячної зарплати, дистанційна робота та чотири години фактичної роботи на тиждень.

«Його заробітна плата перевищувала встановлений НКРЕКП максимальний рівень у 5–7 разів. У період з 2020 по 2024 рік підприємству було завдано майже 68 млн грн збитків, що підтверджено експертними дослідженнями. Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів», – йдеться в повідомленні.

Про розслідування також повідомили в Бюро економічної безпеки.

СБУ зазначає, що йдеться про енергопідприємство, 25% якого належать Міністерству енергетики.

СБУ зазначає, що через цю фіктивну посаду «фігурант обходив санкції на виведення капіталу з підприємств енергетичного сектору України».

Підсанкційному бізнесмену заочно повідомили про підозру в організації привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Трьох спільників-керівників енергокомпаній підозрюють у співучасті в привласненні майна. У разі обвинувального вироку фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

За даними Інтерфакс-Україна йдеться про Костянтина Григоришина.

За версією слідства, зарплата Григоришина у шість разів перевищувала максимально допустимий рівень оплати праці в енергокомпаніях, визначений Нацкомісією з регулювання енергетики.

Григоришин оформив себе радником голови компанії на наступних умовах:

  • 1 млн грн зарплати на місяць;
  • дистанційний формат роботи;
  • фактичне навантаження – близько 4 годин на тиждень.

Офіс Генпрокурора повідомляє, що його заробітна плата перевищувала встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) максимальний рівень у 5-7 разів.

За такою схемою у 2020-2024 роках, вважають правоохоронні органи, він обходив обмеження на виведення капіталу з підприємств енергетичного сектору України. Загальна сума виведених коштів із “Сумиобленерго” оцінюється у 68 млн грн. Майже 75% акцій “Сумиобгленерго” володіють підконтрольні Григоришину офшорні компанії.

Оскільки Григоришин перебуває за кордоном, про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном в особливо великих розмірах) йому повідомили заочно. Крім того, підозру за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 отримали троє інших осіб – колишній керівник підприємства, чинний керівник підприємства та фінансовий директор.

Нагадаємо, 19 січня 2025 року Рада безпеки й оборони України запровадила проти Григоришина десятирічні санкції.

Перед початком повномасштабної війни власник холдингу “Енергетичний стандарт” Григоришин входив до четвертої десятки найбагатших українців за версією Forbes Україна зі статками $275 млн.

У 2022 році держава націоналізувала Запоріжтрансформатор, який був ключовим активом Григоришина. Він також володіє частками у низці обленерго, Запорізькому кабельному заводі й Українських енергетичних машинах (колишній Турбоатом).

У 2020 році російський суд засудив Григоришина до чотирьох років ув’язнення за несплату податків.

У листопаді 2024 року стало відомо, що Григоришину анулювали кіпрське громадянство.