Держава щороку витрачає сотні мільйонів гривень на доплати суддям із науковими ступенями, хоча у їхніх дисертаціях нерідко виявляють плагіат, повідомляє антикорупційний центр NGL.media.

Журналісти з’ясували, що базовий оклад українського судді становить від 63 до 157 тисяч гривень, але фактичні виплати часто у 2–3 рази більші завдяки різноманітним надбавкам — за стаж, додаткову посаду, знання іноземних мов і науковий ступінь.

Зокрема, у 2024 році середня щомісячна винагорода судді місцевого загального суду становила 107,8 тис. грн, суддів адміністративних і господарських судів — 121,5 тис. грн, а судді апеляційного суду — 234,7 тис. грн.

«В результаті кожен п’ятий український суддя є сертифікованим науковцем — кандидатом (доктором філософії) або доктором юридичних наук. При цьому якість їхніх наукових робіт викликає сумніви у незалежних експертів, а у текстах неодноразово викривали плагіат», — зазначає NGL.media.

За даними журналістів, 916 суддів в Україні мають науковий ступінь, що становить майже 20% від загальної кількості суддів. Після захисту кандидатської чи докторської дисертації вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% або 20%.

Найбільша частка суддів-науковців — понад 65% — працює у Верховному суді: 96 із 146 суддів. Лише на доплати до їхніх зарплат щороку витрачається близько 30 млн грн.

Загалом, за даними NGL.media, у 2024 році на надбавки за наукові ступені суддів витратили щонайменше 123 млн грн, а за останні чотири роки — майже 490 млн грн.

Судді ліквідованого ОАСК також мають надбавки

Журналісти звертають увагу, що доплати отримують навіть судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва, який припинив роботу ще у грудні 2022 року. Вони не здійснюють правосуддя, але формально залишаються на посадах до проходження кваліфікаційного оцінювання. Торік 18 суддів ОАСК отримали понад 2,3 млн грн доплат за наукові ступені.

Серед тих, хто отримує такі надбавки, є Марина Бояринцева, яка також фігурувала на так званих «плівках Вовка». У жовтні 2025 року вона провалила кваліфікаційне оцінювання, тому має бути звільнена.

Громадська рада доброчесності встановила, що у своїй дисертації Бояринцева копіювала фрагменти чужих наукових робіт без посилань. На запитання щодо цих порушень суддя не відповіла.

Доплати також отримує інший суддя ОАСК Костянтин Кобилянський, у дисертації якого теж виявили плагіат.

За інформацією NGL.media, за останні 10 років 1 208 людей захистили докторську дисертацію з юридичних наук, ще 4 929 — кандидатську, отримавши ступінь доктора філософії.

Керівниця громадської ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк пояснює, що наукові ступені часто використовують чиновники, щоб отримувати надбавки або інші привілеї.

«Науковий ступінь — це дуже прагматична річ. По-перше, ти в будь-якому випадку входиш до інтелектуальної еліти. По-друге, отримуєш економічну винагороду. І по-третє, після кар’єри на держслужбі людина може влаштуватися викладачем в університеті», — каже Благодєтєлєва-Вовк.

 Дисертації «під ключ»

За словами керівниці «Дисергейту», через попит в Україні сформувалися цілі мережі, які готують дисертації «під ключ» і закривають очі на плагіат. Вона стверджує, що в країні може бути понад пів сотні недоброчесних ректорів, які сприяють цьому.

«У 2018 році ми почали досліджувати всі ці токсичні мережі і порахували, що на фейкові доплати тоді йшло десь 4,5 млрд грн. Я думаю, зараз значно більша сума — 10–12, можливо, 15 млрд грн щорічно витрачається на весь цей фейк», — припускає Благодєтєлєва-Вовк.

Вона також зазначила, що з 52 перевірених у 2025 році дисертацій суддів у 36 виявили плагіат.

Однією з найгучніших історій стала справа Олександра Короленка, який під час співбесіди на посаду судді апеляційного суду зізнався, що писав дисертації на замовлення, щоб заробити гроші на айфон і відпочинок у Таїланді.

Після цього Вища кваліфікаційна комісія суддів звернулася до Вищої ради правосуддя, Офісу генерального прокурора та Міністерства освіти, але, як зазначає NGL.media, жодної публічної реакції цих органів наразі немає.

Двоє суддів, яким, за словами Короленка, він писав дисертації — Олена Ващук та Оксана Морозовська — не коментували його заяви і не відмовилися від наукових ступенів, а отже продовжують отримувати доплати.

Відомо лише про один випадок, коли суддя сам відмовився від наукового ступеня після перевірки дисертації — йдеться про суддю Нетішинського міського суду Хмельницької області Богдана Базарника, у роботі якого виявили плагіат.

Також є лише один випадок, коли суддю офіційно позбавили наукового ступеня за плагіат — це суддя Печерського райсуду Києва Оксана Царевич.

Загалом, за даними Міністерства освіти, за останні 25 років через плагіат наукового ступеня позбавили лише 22 людей.

Водночас навіть у разі доведення плагіату механізму повернення отриманих доплат державі фактично немає.

Наразі відомий лише один випадок добровільного повернення таких коштів: суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Петро Тарасевич повернув 642 тис. грн на рахунок Державної судової адміністрації.