Його історію розповідає видання Hamburger Abendblatt.
Чоловік — старший комісар з Гамбурга. Його історія допомоги українським дітям почалась з одного фото: поліцейський побачив знімок дітей, що ховалися в підвалі під обстрілами, і вирішив діяти.
Спочатку він планував евакуювати дітей до Німеччини, але через бюрократичні перепони це не вдалося. Однак під час першої поїздки йому вдалося вивезти понад 100 біженців, трьох собак і двох котів у безпечне місце в Німеччині.
Під час одної з поїздок він натрапив на інший дитячий будинок. Він звʼязався з його директоркою Тетяною і дізнався, що дітям насамперед потрібні підгузки, одяг, продукти, засоби гігієни, какао для малюків та чай для вихователів. Поліцейський почав збирати допомогу серед друзів, колег і місцевих підприємців, а також налагодив співпрацю з місцевим благодійним фондом. Щойно він збирає достатньо гуманітарної допомоги, німець знову вирушає до України.
Від початку повномасштабної війни він вже 30 разів самостійно їздив в Україну. Їздить він завжди сам.
Щоб захистити «своїх» дітей у притулку, чоловік заздалегідь збирав пожертви на купівлю наземного бункера. Він зроблений з бетону та укріплених контейнерів і може вмістити близько 30 немовлят, дітей та їхніх виховательок, захищаючи від атак дронів, уламків і розлітаючогося сміття. Спочатку місця вистачало для всіх, але тепер цей наземний прихисток став замалим.
Коли поліцейський розпочав свою програму допомоги дитячому будинку під Києвом, у ньому проживали 27 дітей. Зараз їх 80, і ця кількість продовжує зростати. Для ще одного бункера потрібно €70 000.
Також за зібрані кошти чоловік придбав генератор, що дає хоча б кілька годин світла та тепла у дні, коли електрики немає зовсім. Він коштував майже €16 800, ще близько €2 500 йде на пальне для його роботи.
Виховательки регулярно надсилають чоловіку фотографії: усміхнені діти під час гри, знімки з бомбосховища під час повітряної тривоги, немовлята в колисках, привезених з Гамбурга. «Я став їхнім посередником у Німеччині та роблю це з радістю», — каже чоловік.
