Про це повідомив Мацей Данцевич, заступник голови польської фундації «Свобода і демократія», що бере участь у пошуково-ексгумаційних роботах в Україні, передає Укрінформ.
Данцевич зазначив, що нещодавно фундація отримала згоду від Тернопільської ОВА на проведення пошукових робіт у другому місці в Пужниках. Наразі цей дозвіл має розглянути і затвердити Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій у Києві.
«Чекаємо на це рішення. Якщо до кінця липня ми отримаємо згоду на пошуки другого місця [масового поховання поляків], то спробуємо їх провести ще до кінця серпня, перед похованням ексгумованих у травні останків, що відбудеться на початку вересня», — розповів він.
За словами Данцевича, якщо в результаті пошукових робіт буде виявлено друге місце поховання, то, згідно з українським законодавством, польська сторона звертатиметься по дозвіл на подальше проведення ексгумацій від місцевої влади, і у випадку позитивного рішення — до державної влади. Він повідомив, що друга братська могила, як попередньо оцінюється, розташована неподалік першої. У ній можуть бути останки понад 30 загиблих місцевих жителів.
Данцевич зазначив, що поховання останків 42 поляків, ексгумованих у травні, відбудеться на початку вересня. Дата церемонії поховання уточнюється, водночас на подію вже запрошуються родини загиблих та нащадки колишніх жителів Пужників. За його словами, участю в цій церемонії зацікавлене, зокрема, керівництво міністерства культури та національної спадщини Польщі, очікується також участь польських дипломатів.
За погодженням з місцевою владою останки 42 жертв поховають в окремих могилах, на яких встановлять 42 хрести. Данцевич додав, що зараз ще триває процедура ідентифікації жертв, а тому на хрестах встановлених осіб будуть їхні імена та прізвища.
Представник польської фундації зауважив, що польська сторона розглядає ще декілька місць у Тернопільській та, можливо, Львівській областях, де планує в майбутньому звертатися до української влади щодо отримання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.
Нагадаємо, питання ексгумацій роками було «яблуком розбрату» у відносинах між Україною та Польщею. У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна запровадила так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, убитих у 1943-1945 роках бійцями УПА.
Польська влада, очолювана Дональдом Туском, тиснула на Київ з вимогою скасувати мораторій. У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
На початку червня польський Сейм визначив 11 липня днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки».
Нагадаємо, новообраний президент Польщі Кароль Навроцький звернувся до президента України Володимира Зеленського щодо можливості проведення повномасштабних ексгумацій на Волині.
