Про це йдеться у великій публікації The Wall Street Journal.
За інформацією, яку видання зібрало від широкого кола джерел, обговорення між американськими й російськими перемовниками під час їхніх зустрічей, зокрема останньої у Маямі в жовтні, виходило далеко за межі російсько-української війни.
Серед іншого, вони нібито говорили про те, як “піднімати” російську економіку після припинення бойових дій, із пріоритетом для американських компаній перед європейськими.
У публікації повторюють – про що у медіа вже лунали припущення – що першу чернетку “мирного плану” з 28 пунктів значною мірою сформував Дмітрієв.
Дмітрієв на зустрічі нібито просував ідею, щоби 300 млрд доларів заморожених у Європі російських активів американські компанії використали для “американсько-російських інвестиційних проєктів і очолюваної США відбудови України”.
Крім того, він буцімто пропонував, щоби американський і російський бізнес разом досліджували поклади цінних мінералів в Арктиці і розповідав, що завдяки співпраці США і Росія отримають “необмежені перспективи”. Лунали ідеї навіть про спільну місію на Марс завдяки компанії SpaceX.
За словами неназваних джерел з-поміж безпекових посадовців Заходу, для Кремля ці перемовини у Маямі вочевидь стали “кульмінацією” застосування стратегії, підготовленої перед другим терміном Трампа. Її метою було “обійти” традиційний апарат США з нацбезпеки і переконати Трампа розглядати Росію не як суперника і військову загрозу, а “країну щедрих можливостей”.
Цей підхід, схоже, “спрацював” на Віткоффа і Кушнера, які є бізнесменами і поділяють погляди Трампа про те, що “кордони менш важливі за бізнес”, йдеться у публікації.
Сам Віткофф у спілкуванні з WSJ прямо казав, що “Росія має велетенські ресурси і велетенські території” і з надією говорив про потенційне майбутнє партнерство між США, РФ і Україною. “Якщо ми зробимо усе це, усі будуть процвітати і будуть у це залучені (…), то це природним чином буде запобіжником від нових конфліктів там”, – наводять слова спецпосланця Трампа.
У розмовах з Віткоффом і Кушнером Дмітрієв прямо казав, що Росія хотіла би приходу передусім американських інвестицій, а не європейських, тому що європейські лідери “наговорили багато дурні” про “мирні зусилля”.
“Питанням для історії залишається, чи Путін застосував цей підхід в інтересах завершення війни, чи як трюк, щоб загравати з США, тим часом затягуючи конфлікт – у якому, з його точки зору, він повільно, але неминуче переможе“, – зазначають автори публікації.
Як кажуть деякі співрозмовники видання, на користь припущення про готовність Кремля домовлятись про припинення війни може свідчити те, що останнім часом деякі підсанкційні олігархи, серед яких називають Геннадія Тимченка, Юрія Ковальчука і братів Роттенбергів, нібито потай відправляли перемовників до американського бізнесу, щоб говорити про потенційну співпрацю у видобутку рідкісноземельних металів та в енергетиці. Буцімто йшлося і про запуск “Північних потоків”.
Також відомо, що Exxon Mobil (до санкцій Трампа) зустрічалися з представниками “Роснєфті” й цікавилися поновленням співпраці у видобутку газу на Сахаліні, якби на це дали згоду на політичному рівні.
Втім, підкреслюють у статті, немає доказів того, що Віткофф, Білий дім чи Кушнер знають про згадані взаємодії чи якось причетні до них.
Співрозмовники видання розповіли, що перед зустріччю Путіна й Трампа на Алясці у серпні європейська розвідувальна спільнота передала топпосадовцям деяких країн Європи доповідь про те, які економічні плани обговорюють представники Трампа з Росією – зокрема про спільний видобуток мінералів в Арктиці, і їх це шокувало.
