Про це повідомив журналіст «Радіо Свобода» Рікард Джозвяк.
Паралельно вони також схвалили додаткові санкції проти РФ за порушення прав людини, гібридне втручання по всьому світу та розповсюдження хімічної зброї.
Офіційне ухвалення санкцій може відбутися на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у вівторок, 20 травня, зазначає «Суспільне».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі із главами МЗС європейських країн зазначив, що обговорювалися санкції проти банківського сектору, Центробанку РФ, російської енергетики тощо.
Пакет санкцій також може бути націленим проти російського «тіньового флоту», повідомляють Bloomberg та Financial Times.
За даними FT, під обмеження потраплять 149 танкерів і 60 компаній.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що санкції стосуються тіньового флоту.
«Ми ще більше обмежуємо доступ до бойових технологій, а також додали до списку ще 189 суден тіньового флоту, щоб вдарити по енергетичному експорту Росії», — написала посадовиця в соцмережі X.
I welcome the agreement on our 17th sanctions package against Russia.
We are further restricting access to battlefield technology.
And we have listed an additional 189 shadow fleet vessels to target Russia’s energy exports.
This war has to end. We will keep the pressure high…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 14, 2025
Водночас, як пише Reuters у ЄС вважають, що нові європейські санкції проти Росії можуть виявитися неефективними через відсутність єдності серед країн-членів.
Нові масштабні санкції, якими лідери ЄС пригрозили Москві в разі відмови Путіна від припинення вогню в Україні, стикаються з серйозними політичними перепонами і потребують координації зі США для реалізації. За словами європейських чиновників і дипломатів, після введення 16 пакетів санкцій, спрямованих на обмеження економічних можливостей РФ, Євросоюзу стає дедалі важче домагатися згоди всіх 27 країн-членів щодо нових обмежувальних заходів.
Однією з головних перешкод залишається Угорщина, яка підтримує тісні зв’язки з Кремлем. Джерела агентства зазначають, що лише прямий тиск з боку Вашингтона міг би змінити позицію Будапешта, однак наразі такого тиску не спостерігається. Також поки що залишається незрозумілим, чи готовий Дональд Трамп діяти синхронно з європейцями.
Співрозмовники Reuters підкреслюють, що різкі заяви з боку ЄС про нові санкції можуть обернутися репутаційними втратами, якщо не будуть підкріплені реальними діями.
«Ви тримаєте санкції на столі як важіль тиску, але якщо висуваєте ультиматум, не маючи можливості реалізувати його, це має несерйозний вигляд», — пояснив один із дипломатів.
Він додав, що на рівні Євросоюзу немає єдності навіть щодо базових обмежувальних заходів.
«Небезпека в тому, що Москва може розцінити такі заяви як блеф», — висловив свою думку інший високопоставлений європейський чиновник.