В центрі сюжету – чоловік на ім’я Анкер, який під час відбування 15-річного ув’язнення за пограбування банку доручає своєму братові Манфреду закопати викрадені гроші, щоб зберегти їх у безпеці. Втім після звільнення Анкер дізнається, що Манфред страждає на дисоціативний розлад особистості та не може згадати, де сховав гроші. Так починається їхній божевільний квест.

Головні ролі у фільмі зіграли звірки скандинавського кіно Мадс Міккельсен (“Доктор Стрендж”, “Ще по одній”, “Лицарі справедливості”, “Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора”, “Індіана Джонс і реліквія долі”, серіал “Ганнібал”) та Ніколай Лі Кос (франшиза “Містеріум”, “Ангели і демони”, “Лицарі справедливості”, “Франкенштейн”).

Режисером виступив данець Андерс Томас Єнсен (“Лицарі справедливості”, “Земля короля”).

Світова прем’єра стрічки відбулася у серпні 2025 року на 82-му Венеційському міжнародному кінофестивалі в рамках позаконкурсної програми.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,4 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 93% схвалення від критиків. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 82 зі 100 балів, що відповідає характеристиці “всезагальне визнання”.

Західні медіа відзначають, що стрічка режисера Андерса Томаса Єнсена з Мадсом Міккельсеном у головній ролі стала однією з найяскравіших прем’єр року. Thelma Adams (AARP Movies for Grownups) назвала її «емоційно складною і водночас безмежно чарівною», підкресливши комедійний талант Міккельсена. Jason Bailey (RogerEbert.com) пише, що фільм «поєднує абсурдизм із щирістю», створюючи унікальну атмосферу. Nick Schager (The Daily Beast) охарактеризував «The Last Viking» як «велику притчу про самореалізацію, толерантність і єдність».

Caryn James (Hollywood Reporter) відзначає майстерність Єнсена у балансуванні жанрів: «На папері це не мало б працювати, але результат — дивний, розважальний і зворушливий». Boyd van Hoeij (Screen Daily) назвав стрічку «чорної комедією з абсурдним насильством», яка працює як добре злагоджений механізм. IndieWire підкреслює, що фільм вдало поєднує комічні епізоди (зокрема сюжетну лінію з фанатизмом до Beatles) із глибокою травматичною основою.

Empire Magazine відзначає, що «The Last Viking» — це приклад того, як можна створити жанрово багатошарову історію, яка водночас смішна і драматична. Screen Rant пише, що стрічка «здатна стати культовою завдяки поєднанню гумору, насильства та людяності». Collider наголошує, що робота Міккельсена — одна з його найбільш харизматичних і водночас комедійних ролей. Variety підсумовує, що фільм «дивний, але надзвичайно щирий», і саме ця щирість робить його успішним.