У всіх них є свої секрети: мати провертає щось нелегальне на роботі, тато думає розлучитися, син знущається з однокласниці, а дочка – у депресії через смерть подруги. Тим часом, в будинку є привид, і він теж має проблеми – він щось знає, але втручатися в життя живих не може.
Одну з головних ролей у фільмі зіграла Люсі Лью (франшизи “Ангели Чарлі”, “Вбити Білла”, серіал “Елементарно”).
Зняв фільм культовий американський режисер Стівен Содерберг (“Трилогія Оушена”, франшиза “Супер Майк”, “Зараз”, “Ерін Брокович”, “Удача Логана”, “Операція “Чорний кейс”).
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,1 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 88% схвалення від критиків з відзнакою “Сертифікована свіжість”, але лише 52% від глядачів. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 77 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 6,1 з 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці “в цілому позитивні відгуки”.
Фільм Presence (2025) Стівена Содерберга — це експериментальний психологічний трилер, знятий повністю з точки зору привида. Західні критики оцінили його неоднозначно: одні захоплюються формою, інші критикують за відсутність емоційної глибини та напруги. Це не традиційний фільм жахів, а радше медитативне дослідження втрати, ізоляції та сімейної динаміки. Він більше працює як артхаусний експеримент, ніж як жанрове кіно.
TIME назвав фільм «компактним, розумним і елегантним», підкреслюючи, що він «досягає досконалості, ніби ненароком». Журнал хвалить Содерберга за здатність довіряти глядачеві та працювати з «негативним простором» — тим, що не показано, але відчувається.
Far Out Magazine назвав Presence «гарною ідеєю лише в теорії». Видання визнає цікаву операторську роботу (особливо вступну сцену, що нагадує Halloween Карпентера), але критикує сюжет за клішованість і невиразні діалоги. Найсильнішою називає гру Каліни Лян у ролі дочки, яка переживає втрату друга і відчуває присутність духа.
