Події фільму розгортаються в академічному середовищі Єльського університету, де професорка філософії Алма Імгофф (Робертс) стикається з хвилею звинувачень у сексуальному насильстві, спрямованих проти її колеги Генка Ґібсона (Ендрю Гарфілд). Звинувачення висуває студентка та протеже Алми — Меггі Реснік (Айо Едебірі). У процесі розслідування спливають темні секрети самої Алми, що ставить під сумнів її моральну позицію. Фільм досліджує межу між правдою і вигадкою, а також вплив академічної культури, влади та ідеологічних конфліктів на особисті долі.

Про початок роботи над фільмом стало відомо у березні 2024 року. Виробництвом зайнялися студія Amazon MGM Studios, Imagine Entertainment та Frenesy. Основні зйомки проходили в Лондоні та Кембриджському університеті з 6 липня до 16 серпня 2024. 10 жовтня фільм вийшов в обмежений американський прокат, а 17 жовтня він вийде у широкий прокат. Дата релізу фільму в Україні наразі невідома.

Критика і реакція

На сайті IMDb фільми має рейтинг 6/10, на Rotten Tomatoes – 50%, Metacritic дає 57/100. Фільм отримав високу оцінку за акторську гру, зокрема Робертс, Гарфілда та Едебірі, а також за візуальну стилістику, яку традиційно майстерно реалізував Гуаданьїно. Однак картина провокує дискусії, але не завжди в тих напрямках, які задумував режисер. Його спроба осмислити пост-#MeToo епоху через призму академічного конфлікту викликає суперечливі реакції, від захоплення до розчарування.

Мішель Голдберг з The New York Times назвала фільм «застарілим», зазначивши, що боротьба з прогресивними студентами більше не виглядає як смілива провокація, а сюжет про вигадані звинувачення — не відповідає сучасному контексту. Водночас вона визнала, що стрічка ненавмисно демонструє образи та страхи, які стали основою для репресивної риторики правих політичних сил.

Rolling Stone погодився з цією оцінкою, зазначивши, що ідея про те, що культура скасування зайшла надто далеко, а молодь має надто легке життя — не є новою. У рецензії видання йдеться: «Це фільм, який міг би бути актуальним у 2016 році, але сьогодні він виглядає як запізніла реакція на давно завершену дискусію».

Slate також розкритикував стрічку, назвавши її естетично вишуканою, але концептуально втомленою. «Після полювання» — це фільм, який намагається бути провокаційним, але втрачає актуальність у момент, коли суспільство вже рухається далі», — йдеться в огляді.

IndieWire відзначив сильну гру Джулії Робертс, але розкритикував сценарій Нори Гарретт за недостатню глибину і невизначеність у трактуванні теми. «Ідеї тут виглядають вирваними з іншої епохи, перенесеними в сучасність без чіткого розуміння, що саме вони мають сказати», — пише критик Райан Латтанціо.

Стрічка стала прикладом того, як зміна суспільного контексту може радикально вплинути на сприйняття художнього твору.