Про це повідомляють в Інституті вивчення війни.
Під час виступу на Сахаліні російський диктатор висловив занепокоєння зростанням «потенціалу конфлікту» в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. На його думку, це пов’язано з тим, що НАТО «просочується» в регіон, створює там нові військово-політичні блоки та розгортає нові системи озброєння.
Окреме обурення очільника Кремля викликала оновлена оборонна концепція Токіо, у якій РФ зарахували до переліку ключових викликів. Путін заявив, що Росія «не загрожує Японії», а запроваджені санкції та войовнича риторика через вторгнення в Україну є нібито неспровокованими.
Водночас Путін заявив, що Росія не має територіальних претензій до Токіо, проте одразу ж натякнув: прагнення Японії повернути під свій контроль Курильські острови є прямою загрозою для РФ.
Диктатор також розкритикував нинішній японський уряд і закликав відновити діалог у тому форматі, який існував за часів прем’єр-міністра Сіндзо Абе.
Адмірал Віктор Ліїна підтримав Путіна та повторив зауваження щодо підвищення військових видатків та зміни оборонного курсу Японії.
Попри жорсткість заяв, реакція Москви на японську Білу книгу з питань оборони виявилася стриманішою за позицію Пекіна, який звинуватив Токіо у «роздмухуванні загрози з боку КНР для виправдання власної ремілітаризації».
Кремль прагне змусити Японію зважати на російські інтереси в регіоні, але водночас намагається зберігати публічну дистанцію від вкрай агресивної риторики Китаю.
Раніше повідомлялося, що Росія не піде на змістовні переговори та компроміси, доки Владімір Путін вважатиме за можливе досягти своїх максималістських вимог. Дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot в Україні дозволяє РФ завдати серйозної шкоди протягом ближчої зими, що сприятиме відтермінуванню реального врегулювання та затягуванню війни до 2027 року.
