Про це пише Politico.
Видання зазначає, що європейські союзники України не мають достатніх можливостей для розгортання багатонаціональних сил без логістичної та військової підтримки США. Водночас у Вашингтоні не демонструють готовності надавати гарантії, які могли б автоматично втягнути Сполучені Штати у війну.
На тлі провалу Будапештського меморандуму Володимир Зеленський, як зазначає Politico, змушений враховувати низку обмежень у нинішніх переговорах. Зокрема, президент України допускає відмову від прагнення до членства в НАТО в обмін на надійні гарантії безпеки. Серед можливих елементів таких гарантій називають постачання крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 км, що могло б посилити стримування Росії.
При цьому Зеленський розраховує, що на відміну від Будапештського меморандуму, нові гарантії матимуть юридично зобов’язуючий характер і потребуватимуть ратифікації Конгресом США. Це могло б прирівняти їх до двосторонніх договорів США про безпеку з Японією чи Південною Кореєю.
Однак Politico наголошує, що навіть формальна ратифікація не усуває ризиків. Видання нагадує, що Дональд Трамп раніше звертав увагу на різні трактування статті 5 НАТО, яка навмисно не передбачає автоматичного військового втручання. Тому малоймовірно, що США погодяться на гарантії, які прямо зобов’язували б їх вступити у війну за Україну.
Крім того, паралельні контакти між США і Росією означають, що позиція Володимир Путін залишатиметься ключовою. Москва, за даними видання, прагне ширшої домовленості зі США щодо європейської безпеки та не відмовляється від своїх максималістських вимог. У підсумку, як зазначає Politico, навіть найсильніші гарантії безпеки можуть залежати від того, як їх трактуватиме Кремль.
Нагадаємо, раніше Кремль заявив, що спецпосланець президента РФ Кирило Дмитрієв доповість Володимиру Путіну про результати переговорів у Маямі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером після повернення до Москви. Переговори відбулися 20–21 грудня і стосувалися врегулювання війни Росії проти України.
